Десять найбільших холдингів України

Компанії, які увійшли до нашого рейтингу, представляють галузі, які є основною економіки України. Це металургія, аграрна промисловість, енергетика та машинобудування.

Металургія та аграрно-промисловий комплекс – основні експортні галузі, які забезпечують Україною валютною виручкою.

Від гірничо-металургійного комплексу до ТОП-10 найбільших холдингів увійшло три компанії, агропромислового – п'ять. Від енергетики та машинобудування – по одній компанії.

Сукупний дохід десяти холдингів за 2017 рік становив 660 млрд грн, або 22% від номінального валового внутрішнього продукту України. На цих підприємствах працює сотні тисяч українців.

Ми порівнювали доходи компаній за останні три роки. Майже у всіх вони виросли. І причина не тільки в девальвації гривні, але і в нарощуванні обсягів виробництва компаніями та у відновленні економіки після кризи.

Перше місце посів металургійний холдинг "Метінвест" найбагатшої людини в України Ріната Ахметова. Його дохід виявився на 23 млрд грн більшим від консолідованої виручки НАК "Нафтогаз України", найбільшої за виручкою юридичної особи в країні.

Компанія не потрапила до нашого рейтингу, оскільки є державним холдингом із регульованою дохідністю.

Друге місце посів ДТЕК Ріната Ахметова. Цей енергетичний холдинг – монополіст в тепловій генерації України та у видобутку вугілля.

На третій сходинці опинився гірничо-металургійний гігант "Арселор Міттал Кривий Ріг".

Минулий рік для металургійного холдингу Ріната Ахметова та Вадима Новинського був вкрай успішним. Дохід "Метінвесту" виріс на 44%, до $8,9 млрд.

Рентабельність роботи в розрізі операційного прибутку становила 15%. Для порівняння, аналогічна рентабельність металургійного холдингу в 2016 році була на рівні 5%.

EBITDА "Метінвесту" становила $2 млрд, а чистий прибуток – $617 млн.

Не зважаючи на $3 млрд боргу, власник холдингу Рінат Ахметов продовжує нарощувати металургійні активи, наближаючись до статусу монополіста в гірничо-металургійному комплексі.

Так, в серпні 2018 року "Метінвест" придбав за $190 млн частку у найбільшому виробнику коксівного вугілля в Україні. Він включає два об'єкти: ШУ "Покровське" та "Свято-Варваринська збагачувальна фабрика". Підприємства входили до холдингу "Донецьксталь" російського бізнесмена Віктора Нусенкіса.

Ці підприємства увійдуть в структуру холдингу, який отримав опціон на придбання 75% у "Покровському".

В 2017 році "Метінвест" взяв контроль над Дніпровським металургійним комбінатом, що входить до корпорації "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД), в рахунок погашення заборгованості підприємства за залізничну сировину. Сума боргу становила майже 10 млрд грн.

Двома роками раніше "Метнівест" отримав в управління "Дніпродзержинський коксохімічний завод", який входив в групу Evraz російського бізнесмена Романа Абрамовича.

Найбільший енергетичний холдинг країни останні два роки асоціюється із формулою "Роттердам+", яка принесла йому декілька десятків мільярдів додаткового прибутку.

Єдиним власником ДТЕК є Рінат Ахметов. Енергетичний холдинг – найбільший виробник вугілля в країні, з якого на його теплових станціях виробляється електроенергія. В 2017 році ДТЕК видобув 86% енергетичного вугілля та виробив 80% електроенергії теплової генерації в країні.

Окрім того, холдингу належить найбільша приватна газовидобувна компанія України – "Нафтогазвидобування" та декілька операторів локальних електричних мереж.

Близькість Ріната Ахметова до колишнього президента Віктора Януковича дозволила власнику ДТЕК приватизувати найпривабливіші енергетичні компанії. Власне на часи президентства Віктора Януковича і припав найактивніший ріст активів ДТЕК.

Приватизація вимагала фінансування, яке Ахметов отримував у валюті від російських та міжнародних банків.

Кредитний портфель ДТЕК в 2015 року виглядав так: $1,9 млрд кредитів видали російські банки, $570 млн - міжнародні, ще $900 млн було залучено в якості євробондів і окремо $250 млн залучила компанія "Вінд Пауер", яка управляє вітровою генерацією ДТЕК. На кінець 2017 року валовий борг компанії становив $2,3 млрд.

Зміна влади і втрата адміністративного ресурсу Ахметовим, сильна девальвація гривні та війна на Донбасі, де розташовано багато активів холдингу, сильно ускладнили процес обслуговування мільярдного боргу.

Головного болю додавали і нелояльні нові державні менеджери, які зупинили зростання тарифу на електроенергію, яку виробляв ДТЕК.

Однак в кінці 2015 року Ахметову вдалося домовитися з президентом Петром Порошенко. На початку 2016 року державний регулятор енергетики запровадив нову методику розрахунку оптової ціни електроенергії (ОРЦ), яка включає в тариф для ТЕС ціну імпортного вугілля з урахуванням доставки. Ця формула відома зараз, як "Роттердам+".

Нова методика призвела до підняття тарифів для ДТЕК, який не імпортував вугілля, а спалював власне українське.

За два роки, завдяки "Роттердам+", ТЕС додатково отримали 35 млрд грн. А враховуючи, що ДТЕК контролює 80% теплової генерації, то основним отримувачем вигоди від цієї методики став Рінат Ахметов.

Продаж "Криворіжсталі" міжнародному металургійному холдингу Arcelor Mittal – єдиний вдалий приклад приватизації державного майна за часів незалежності України.

"Арселор Міттал Кривий Ріг" (АМКР) – найбільший гірничо-металургійний комбінат України. Це підприємство з повним виробничим циклом: від видобутку руди – до виробництва прокату. Спеціалізація АМКР – виробництво арматури та катанки.

Менеджмент "Арселор Міттал Кривий Ріг" є традиційним ньюзмейкером новин про корупцію на "Укрзалізниці" та в українській владі.

Британська компанія Ferrexpo контролює в Україні Полтавський і Єристовський гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), які випускають окатиші з видобутої руди.

За експортом окатишів в інші країни, Ferrexpo займає перше місце в СНД. Чистий прибуток Ferrexpo від продажу української сировини в 2017 році виріс на 108%.

Акції Ferrexpo торгуються на основному майданчику Лондонської фондової біржі. Мажоритарний власник – Костянтин Жеваго.

Йому також належить "АвтоКрАЗ", виробник шин "Росава", фармвиробник "Артеріум".

Наприкінці минулого року бізнесмен приріс і медійними активами – викупив у екс-прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і дружини міністра внутрішніх справ Інни Авакової телеканал "Еспресо".

Стратегічне підприємство "Мотор Січ" – один з найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки. Підприємство також виробляє газотурбінні установки.

Продукція "Мотор Січі" експортується в сто країн світу.

Окрім високотехнологічного обладнання підприємство випускає товари народного споживання: мотоблоки, двигуни для човнів, бензо- та електропили, сепаратори, м'ясорубки та паяльні лампи.

У підприємства є власна однойменна авіакомпанія. Флот "Мотор Січі" складається переважно з літаків виробництва "Антонов" (Ан-24, Ан-140 та Ан-74) та Як-40. Це єдина авіакомпанія в Україні, чиї літаки можуть сідати на злітно-посадкові смуги з ґрунтовим покриттям.

Контрольний пакет акцій підприємства належить "червоному директору" В'ячеславу Богуслаєву. Зараз він є народним депутатом від фракції "Воля народу".

"Мотор Січ" залишається основним постачальником двигунів цивільної та військової авіації на просторах колишнього СРСР. Підприємство заточено під продукцію колишніх радянських авіазаводів, розташованих, в основному, на території РФ.

З початком військової агресії Росії проти України торгівля товарами подвійного призначення, в тому числі і для авіації, була заборонена.

Не дивлячись на заборону, торгівля "Мотор Січі" з Росією продовжилася, хоча обсяги сильно впали.

Другим крупнішим торговим партнером став Китай. Бугслаєв навіть анонсував створення спільного підприємства в Китаї. Спочатку цю подію в уряді України зустріли з радістю, але восени 2017 року Шевченківський райсуд Києва, за клопотанням СБУ, заарештував 56% акцій "Мотор Січі".

Виявилося, що ще в 2016 році ці акції перейшли до структур китайського інвестора, який хотів будувати спільне виробництво.

В квітні 2018 року акції були заарештовані повторно, а СБУ провела обшук в "Мотор Січі". На сьогодні продаж акцій Богуслаєва китайськім компаніям заблоковано українською владою.

https://biz.censor.net.ua