Календар металурга-ливарника на 2019 рік

Кафедра ливарного виробництва чорних і кольорових металів НТУУ «КПІ» ім. І. Сікорського

40 років тому, в 1979р., український археолог з незвичайною долею Борис Миколайович Мозолевський (1936-1993) здобув звання кандидата історичних наук, захистивши дисертаційну роботу «Толстая Могила».

Під час археологічної експедиції у 1971р. він знайшов у скіфському кургані Товста Могила золоту нагрудну прикрасу (пектораль) вагою 1159г.

Вважається, що вона була виготовлення литтям за моделями, що виплавляються.


 

35 років тому, в 1984р., Чарльз Халл (Charles W. Hull,  1939) винаходить і в 1986р. отримує патент US 4575330 «Apparatus for Production of three-dimensional objects by stereolithography» на процес та обладнання для створення твердих об’ємних об’єктів шляхом пошарового нанесення фотополімерного матеріалу з застосуванням лазера.

Винахідник назвав таку технологію стереолітографією (stereolithography), що в подальшому трансформувалась в  3D - printing.

 

 

180 років тому, в 1839р.,  Ісаак Баббіт (Isaac Babbitt, 1799-1862), американський винахідник, South Boston Iron Works (м. Бостон), створив перший антифрикційний сплав системи олово-сурма-мідь, що отримав назву «Баббіт або Babbitt».

Патент США №1252 на свій винахід, в якому відсутній хімічний склад сплаву,   І. Баббіт отримав у 1839р.

За свій винахід Ісаак Баббіт в 1841р. був нагороджений золотою медаллю Асоціації механіків Массачусетса, США.

 

160 років тому, в 1859 р.  англійський винахідник Генрі Бессемер (Henry Bessemer, 1813-1898) заснував у м. Шеффілді компанію Henry Bessemer and Company.

Остання повинна була комерціалізувати винайдений Г. Бессемером конвертер з кислою футеровкою та технологію виробництва сталі з використанням продуванням  знизу розплавленого чавуну.

Цей винахід поклав початок промислового виробництва сталі в світі.

 

 

155 років тому, в 1864р. французький інженер П'єр Еміль Мартін (Pierro Emile Martin, 1824-1915), отримавши ліцензію від англійського інженера Карла Вільгельма Сіменса (Carl Wilhelm Siemens, 1823-1883) на його регенеративну піч, створив свій варіант полум’яної відбивної плавильної  печі (open-hearth furnace) з регенераторами для виплавки сталі на поду.

В світі ця розробка відома як мартенівский процес або процес Сіменса-Мартіна.


150 років тому, в 1869р., Дмитро Іванович Менделєєв (1834-1907), професор хімії, Петербургський університет і Петербургський технологічний інститут, Російська імперія, розробив систему класифікації хімічних елементів та створив Періодичну таблицю хімічних елементів.

В основу класифікації було покладено періодичну залежність властивостей хімічних елементів від величини їх атомних ваг.


140 років тому, в 1879р., Дмитро Костянтинович Чернов (1839-1921),  вчений-металург, Російська імперія, опублікував в  першій книзі «Записки императорского Русского технического общества»  статтю «Исследования, относящиеся до структуры литых стальных болванок», де вперше виклав свою теорію кристалізації сталевого зливка.

 

 

 

120 років тому, в 1899р., у Франції починається промислове виробництво електричних дугових плавильних печей для плавки сталі (ДСП), розроблених металургом и вченим Паулем Еру (Paul /Louis-Toussaint/Heroult, 1863-1914). 

В 1925р. на  заводі «Електросила» (Харківський електромашинобудівний завод, «ХЕМЗ»), під керівництвом інженера Л. І. Аронова були  сконструйовані перші в Радянському Союзі дугові сталеплавильні печі (ДСП).

 

 

75 років тому, в 1944р., почав функціювати металургійний факультет Київського політехнічного інституту.

До складу факультету входили кафедри ливарного виробництва (проф. Ващенко К. І.), металургії сталі (акад. Доброхотов М. М.), металургії чавуну (член-кор. Васильєв В. Ю.) та металознавства (акад. Свєчников В. М.).

Першим деканом факультету був проф. Костянтин Ілліч Ващенко (1901-1992).

 

65 років тому, в 1954р., під керівництвом доктора технічних наук Сергія Тимофійовича Кішкіна (1906 - 2002), походженням з України, в Всесоюзному інституті авіаційних матеріалів (ВІАМ, Москва, Радянський Союз) було розроблено перший ливарний жароміцний нікелевий сплав ЖС3 (система Ni-Cr-W-Mo) та технологія виготовлення методом точного литва за моделями, що виплавляються, охолоджуваних турбінних лопаток для авіаційних двигунів, що працювали при робочій температурі 900 0С.

 

60 років тому, в  1959р., скульптор Альфред  Дука (Alfred Duca, 1920–1997) створює бронзову скульптуру «Пегас» масою 150кг,  що була першим в світі витвором, створеним за EPS – технологією.

Раніше, в 1956р. архітектор Гарольд Ф. Шруйер (Harold F. Shroyer) в США розробив технологію  виробництва художніх виливок з пінополістиролу (Expanded Polystyrene, EPS).

 

50 років тому, в 1969р., Володимир Олександрович Лютий (1937-1998), кафедра ливарного виробництва, Київський політехнічний інститут (НТУУ «КПІ»), Радянський Союз, захистив кандидатську дисертаційну роботу «Хромоалюминиевая жаростойкая сталь для отливок, работающих при переменных температурах до 1200 0С».

Тим самим було започатковано новий клас ливарних сталей – хромоалюмінієвих.

 

ВСТУПАЙ В РЯДИ МЕТАЛУРГІВ І ТИ ПІЗНАЄШ СЕНС ЖИТТЯ! Наш сайт http://foundry.kpi.ua/

Календар створено за книгою В. Гнатуша «Метали: подорож у часі». © Гнатуш В.А.