Центральна ОДПІ Харкова повідомляє

Працівник, за навчання якого оплачено, звільняється у зв'язку зі скороченням: що з ПДФО?

      «До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 ПКУ, на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи», - зауважив Юрій Зайцев на засіданні «круглого столу» у Центральній ОДПІ. При цьому це не залежить від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем. Але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. 

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку. Як зазначив посадовець, при вирішенні питання оподаткування ПДФО вартості навчання, сплаченого роботодавцем за найманого працівника, необхідно враховувати підставу припинення трудових відносин такого працівника з роботодавцем. Так, якщо трудові відносини припиняються за ініціативою роботодавця (скорочення, тощо), то сума, сплачена роботодавцем за навчання звільненого працівника, не включається до оподатковуваного доходу цього працівника.

Виплата доходу неприбутківцем своєму працівнику за цивільно-правовим договором є нецільовою витратою

ДФСУ у листі від 03.10.2016 р. №21415/6/99-99-15-02-02-15 нагадує, що доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Отже виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т.ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямком вважаються витратами в межах статутної діяльності.

Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації

Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням. У разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов'язані:

  • подати у місячний термін Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення,
  • зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.Така неприбуткова організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру неприбутківців.

І знову зміни у порядках застосування РРО та КОРО!

 Мінфін наказом від 23.09.2016 р. №837 знову вносить зміни, а саме до: 

  • самого наказу № 547;
  • порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
  • порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій. 

Серед іншого, це передбачає появу оновлених форм КОРО на РРО та КОРО на господарську одиницю. 

Докладно про зміни, внесені наказом №837, ми розповімо найближчим часом в аналітичному матеріалі, який уже готують фахівці редакції.

Коли зміни набирають чинності?

 Наказ №837 набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наразі дата його публікації невідома. Як  тільки наказ буде оприлюднений, ми про це обов’язково повідомимо додатково. Стежте за оновленням новин!

Чи означає зміна форми КОРО обов’язок її ведення саме за новою формою?

У п. 3 Наказу №547 з’являться нові абзаци 3 та 4, які разом з абз. 2 визначатимуть подальшу долю використання КОРО за старими формами.  І ці норми тотожні роз’ясненням ДФС, які надавалися ними раніше після затвердження Наказу № 547.  Тобто вже нормами наказу встановлено, що  раніше зареєстровані КОРО за старими формами, можуть використовуватись суб'єктами господарювання до скасування реєстрації таких КОРО. При цьому зміна форми КОРО не є обов’язковою підставою для скасування реєстрації вже зареєстрованих КОРО. У кого вони є, можуть і далі заповнювати ці старі форми. Але у разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі КОРО можуть використовуватись тільки за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума ПДВ.

Алгоритм заповнення відповідних граф розділу ІІ КОРО

У листі від 05.08.2016 р. №26665/7/99-99-08-01-03-17  податківці наводили алгоритм заповнення відповідних граф розділу ІІ КОРО за старою формою. А саме:

1) у назвах граф 6, 7 книги ОРО за старою формою слід дописати знак «/» та відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного податку»;

2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться:

  • у графу 6 – суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку; 
  • у графу 7 – сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.

Коригування від’ємного значення з ПДВ за операціями з придбання зернових та техкультур до 01.01.2016 р.

Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики у листі від 28.07.2016 р. №04-27/10-789 надав роз’яснення щодо застосування п. 198.5 ПКУ після виключення з нього п. 15-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення». У Комітеті нагадали, що платник ПДВ, який до 01.01.2016 р. придбав з ПДВ на будь-яких умовах (попередня оплата або розстрочення платежу) зернові та технічні культури з метою подальшого їх експорту, був зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та фактично «обнулити» податковий кредит з ПДВ, сформований в результаті такого придбання. При цьому другий та всі наступні постачальники також були зобов’язані здійснити аналогічне нарахування податкових зобов’язань незалежно від напрямку подальшого продажу таких зернових та технічних культур (на митній території України або на експорт).

Зміни з 01.01.2016

Починаючи з 01.01.2016 р. (у зв’язку із виключенням п. 15-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення»):

  • операції з зерновими та технічними культурами стали оподатковуватися за ставкою 0 або 20%,
  • платники набули права на підставі розрахунку коригування до податкової накладної зменшити раніше нараховану суму податкових зобов’язань. Однак у разі виникнення в результаті такого коригування від’ємного значення з ПДВ, сформованого по операціях з придбання зернових та технічних культур до 01.01.2016 р., таке від’ємне значення не підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки виникло внаслідок коригування суми податкових зобов’язань та не забезпечено відповідними надходженнями ПДВ до бюджету. Що ж до проведення інвентаризації залишків зернових та технічних культур на предмет з’ясування їх кількості, умов придбання (попередня оплата або розстрочення платежу) та повноти оподаткування ПДВ, то ПКУ не встановлено обов’язку платників податків щодо проведення такої інвентаризації.

Вид лізингу визначають у договорі

ДФСУ у листі від 03.10.2016 р. №21417/6/99-99-15-02-02-15 нагадує, що лізингові операції поділяються на оперативний та фінансовий лізинг. Оперативний лізинг (оренда) — це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою). Фінансовий лізинг (оренда) — це господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

  • об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75% його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
  • балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25% первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
  • сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
  • майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Чи подавати декларацію з ПДВ за періоди, коли господарська діяльність не проводилась

ДФС у листі від 21.10.2016 р. № 22818/6/99-95-42-01-15 нагадала, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ПКУ). Щодо декларації з ПДВ, то платники податку мають право не подавати її за звітні періоди, в яких не проводилась господарська діяльність. Проте при цьомуповинні бути відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів). Якщо ж платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.

Відображаємо в декларації з податку на прибуток повернення фіндопомоги, отриманої до 1 січня 2015 року

ДФСУ у листі від 06.10.2016 р. №21757/6/99-99-15-02-02-15 зазначила, що платник податку на прибуток має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму поверненої після 01.01.2015 р. поворотної фінансової допомоги, яку платник податку отримав до 01.01.2015 р. від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включив до складу доходів при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати. Відображення такої різниці здійснюється у рядку 4.2.10 додатка РI "Різниці" до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897. Якщо повернення поворотної фінансової допомоги платником не здійснюється і така кредиторська заборгованість списується, то формування різниці, що зменшує фінансовий результат такого платника нормами ПКУ не передбачено.

Обчислення середньої заробітної плати мобілізованому держслужбовцю

Мінсоцполітики у листі від 07.10.2016 р. № 1384/13/84-16 нагадує, що середня заробітна плата, яка зберігається за працівниками, призваними під час мобілізації, на особливий період, розраховується згідно з Порядком №100. Так, у разі зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду

Враховуючи, що постановою №292 було підвищено посадові оклади працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів з одночасною зміною структури заробітної плати цих працівників, розрахунковим періодом для проведення нарахувань виходячи з середньої заробітної плати має бути період починаючи з травня 2016 року.

Cередній заробіток мобілізованим у 2016 році - за рахунок роботодавців!

 Як зауважив начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев, з 01.01.2016 року Законом № 911 викладено у новій редакції ч. 3 та 4 ст. 119 КЗпПУ.  Нагадаємо, що цими нормами встановлено гарантії мобілізованих працівників. Основні гарантії залишаються без змін. А саме, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток. При цьому такі гарантії мобілізованим працівникам поширюються на працівників, які працювали до мобілізації на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Перелічені гарантії від роботодавця поширюються на працівників, які після демобілізації продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту.

Виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України

 Також таким працівникам буде здійснюватися виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Але зміна відбулася в джерелі фінансування середнього заробітку, який мають зберігати, а отже, нараховувати і виплачувати роботодавці. Тепер зі згаданих норм КЗпПУ видалили норми, які передбачали компенсацію такого середнього заробітку із бюджету. Отже, обов’язок виплачувати залишили, але тепер платити такий середній заробіток роботодавцям доведеться із власних коштів! Чому вирішили не компенсувати з бюджету середній заробіток мобілізованим працівникам, розповів міністр соціальної політики Павло Розенко в інтерв’ю. Новий порядок нарахування та виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам  за рахунок роботодавця починає застосовуватися з 01.01.2016 року. Оскільки закони зворотної сили не мають, теоретично, грудневого середнього заробітку він не мав стосуватися. На практиці наразі у Держбюджеті – 2016 відсутня така стаття витрат, як компенсація такого середнього заробітку, зокрема, і за попередні роки. Отже, можливо, соцзабези не прийматимуть відповідні звіти вже і в січні 2016 року. 

Порядок оподаткування середнього заробітку

Зміниться і порядок оподаткування такого середнього заробітку. Оскільки компенсувати держбюджет нічого не буде, не діятимуть у 2016 році  й норми щодо неоподаткування ПДФО (пп. 165.1.1 ПКУ), відповідно й військовим збором, та ЄСВ (ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ). Стосовно ЄСВ не допоможе не оподатковувати такий середній заробіток навіть нова редакція другого речення ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ. Відповідно до змін, внесених Законом № 909 до неї, ця норма передбачає ненарахування та неутримання ЄСВ із виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації. Тобто, не встигла ця нова редакція норми набрати чинності, а застосовувати її більш немає до чого. Тому, нараховуючи середній заробіток мобілізованим працівникам у 2016 році, потрібно пам’ятати, що він підлягає нарахуванню ЄСВ за ставкою 22%, утриманню ПДФО за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%. 

Відображення в бухобліку нарахованого середнього заробітку

  • нарахований середній заробіток мобілізованому працівнику: Д-т 23, 92, 93, 94, 97 К-т 661;
  • нарахований ЄСВ на середній заробіток: Д-т 23, 92, 93, 94, 97 К-т 651;
  • утриманий ПДФО та військовий збір: Д-т 661 К-т 641, 642;
  • сплата до бюджету нарахованого ЄСВ, та утриманого ПДФО й військового збору: Д-т 651, 641, 642 К-т 311;
  • перераховано на картковий рахунок суму середнього заробітку мобілізованому працівнику Д-т 661 К-т 311.

Як відображати нарахований середній заробіток мобілізованим працівникам у 2016 році у формі № 1ДФ та звіті про ЄСВ?

              Суми нарахованого середнього заробітку в розділі І форми № 1 ДФ слід відображати під ознакою доходу «101» та відповідно включати до розділу ІІ в загальну суму нарахованих доходів працівникам та утриманого й перерахованого до бюджету військового збору. Також сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку у звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 звіту з ЄСВ. Ми вважаємо, що  у таблиці 6 звіту з ЄСВ суму нарахованого доходу потрібно відображати за кодом категорії застрахованих осіб «1». Хоча у 2015 році ДФСУ у своєму роз’ясненні від 31.07.2015 р. № 28068/7/99-99-17-03-01-17 вказувала, якщо роботодавець нараховував мобілізованим працівникам середній заробіток та не подавав звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету і відповідно не отримував такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачувалася за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати відображається у таблиці 6 звіту з ЄСВ за кодом категорії застрахованих осіб «47». Тож, варто дочекатися, що податківці порадять з цього приводу при складанні звіту з ЄСВ за січень 2016 року.

Організація персональнього обліку військовозобов'язаних та призовників

Що таке персональний облік військовозобов'язаних

Це персональний облік, що передбачає облік відомостей про них за місцем їхньої роботи і покладається на керівників підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 5 ст. 34 Закону про військовий обов'язо).

Документи, на підставі яких на підприємствах ведеться персональний облік військовозобов'язаних та призовників

Згідно з п. 3.5 Iнструкції №660, це:

  • для військовозобов'язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка);
  • для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Стосовно кого такий облік не ведеться?

З військового обліку на підприємствах, в установах, організаціях знімаються військовозобов'язані та призовники, які згідно з ч. 5 та 6 ст. 37 Закону про військовий обов'язок зняті або виключені з військового обліку у військових комісаріатах. Це означає, що стосовно таких працівниках військовий облік уже не ведеться, а в їхніх особистих картках проставляється відмітка про зняття з військового обліку.

Три списки військовозобов'язаних - нюанси заповнення та подання

У листі від 07.02.2015 р. №322/2/964 Міністерство оборони нагадує, що роботодавець має заповнювати, вести та надаватидо відповідних військових комісаріатів три списки військовозобов'язаних, а саме на:

  • військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу;
  • офіцерів запасу;
  • призовників.

Коли саме такі списки потрібно подавати? З якою періодичністю?

У листі від 24.05.2016 р. №322/2/2836 Міноборони пояснює, що списки необхідно подавати на вимогу військових комісаріатів за їх запитами. Неподання на прохання військкомату таких списків може бути кваліфіковано як невиконання вимогабз. 14 ч. 1 ст. 21 Закону про мобілізаційну підготовку. Крім того, додатково пояснюється, що у разі, коли на підприємстві осіб для окремого списку немає, підприємство може повідомити військовий комісаріат про їх відсутність (повідомленням у довільній формі). Але водночас жодної обов'язковості такого повідомлення чинним законодавством не передбачено. Як ми знаємо, на період проходження військової служби за працівниками зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.

Як бути роботодавцю, якщо робітника визнано безвісно відсутнім або він потрапив у полон?

 Адже жодного повідомлення про звільнення із військової служби роботодавець не отримує. Міністерство оборони у листі від 24.06.2016 р. №116/9/5/78-16 пояснює, що всю інформацію про конкретного військовослужбовця роботодавці можуть отримати, надіславши запит до військового комісаріату.

Відповідальність роботодавця за невиплату середнього заробітку мобілізованим працівникам

Як зауважила заступник начальника ДПІ у Центральному районі Ольга Дикань,за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.  Стаття 41 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами  «Про військовий обов’язок і військову службу»«Про альтернативну (невійськову) службу»«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від 50 до 100 н.м.д.г (від 850 до 1700 ). Згідно зі статтею 175 ККУ за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше, ніж за один місяць, вчинену умисно керівником, передбачається покарання у вигляді:

  • штрафу від 500 до 1000 н.м.д.г. (8500 до 17000 грн - ред.),
  • або виправних робіт на строк до 2 років,
  • або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певно» діяльністю на строк до трьох років. Згідно з абзацом 5 частиною 2 статті 265 КзПП недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів: нарахування та відображення у звітності

 ДФСУ у листі від 30.08.2016 р. №18734/6/99-99-15-02-02-15  роз'яснила, що авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року декларація з податку на прибуток за такий рік подана та зобов'язання, нараховані у такій декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об'єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік

            Крім того, у коментованому листі податківці зазначили, що у рядку 16.4.1 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток за перший квартал, півріччя, три квартали, рік, відображаються сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку за відповідний звітний період (перший квартал, півріччя, три квартали, рік).

Місце проживання керівника є основним місцем обліку юрособи: чи подавати форму №20-ОПП?

Відповідно до п. 63.3 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку), відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей із ЄДР, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами. Повідомлення за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Таким чином, будь-яка юридична особа (незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована) зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення  за ф. № 20-ОПП.

Аванс на один товар, а фактично відвантажено інший: складаємо розрахунок коригування

Після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів

Коли після отримання коштів та складання податкової накладної при постачанні товарів відбувається зміна кількості/вартості та номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) на дату постачання товарів/послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів. У ньому він зазначає:

  • одним рядком показники зі знаком «–» щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється,
  • та другим рядком – зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються на їх заміну.При цьому у графі 2 зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Інформування платників податків про зміни в законодавстві з питань оподаткування

Відповідно до п.п. 77, 78 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2014 року № 236, ДФС України формує інформаційну політику ДФС, її територіальних органів та оприлюднює на єдиному веб-порталі та в офіційному друкованому виданні ДФС акти та інші офіційні документи з питань, що належать до її компетенції. ДФС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує оприлюднення актів та інших офіційних документів з питань, що належать до її компетенції.

Заповнення поля «Призначення платежу».  Відповідальність

Податківці нагадують, що у разі заповнення поля «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (наказ Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666) відповідальність чинним законодавством не передбачена.

Яким чином податковий агент може повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів суму надміру сплаченого ПДФО?

Податківці нагадують, що податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, яка була перерахована до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату. При цьому, у разі наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.

Яку інформацію щодо ліцензування видів господарської діяльності можна отримати в ДФС?

Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає інформацію стосовно ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також митної брокерської діяльності.  З приводу роз’яснень щодо ліцензування інших видів господарської діяльності необхідно звертатись до відповідних органів ліцензування.

Чи має право платник ПДВ змінити раніше обраний напрямок зарахування від’ємного значення суми ПДВ до бюджетного відшкодування…

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напрямку узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п’яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити, – повідомляють в Центральній ОДПІ м. Харкова.

Про звітний (податковий) період, з якого ФОП платник ЄП першої або другої групи повинен сплачувати єдиний податок за новою ставкою у разі зміни місця провадження господарської діяльності та/або видів господарської діяльності

У разі подання фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку першої або другої групи заяви про зміну місця провадження господарської діяльності та/або видів господарської діяльності, внаслідок чого змінюється ставка єдиного податку, нова ставка застосовується починаючи з місяця, у якому подано заяву про відповідні зміни, - повідомляють В Центральній ОДПІ м. Харкова.

Щодо отримання ліцензії

Для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами можна звертатись до ЦОП Центральної ОДПІ м. Харкова з наданням необхідних документів згідно вимог діючого законодавства.

Чи відносяться до податкового кредиту суми ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій?

В Центральній ОДПІ м. Харкова нагадують, що при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.

Центральна ОДПІ м. Харкова