Цікава інформація для платників податків

Електронні сервіси та послуги, що надаються органами ДФС

          На сьогодні дедалі більше зростає популярність електронних сервісів та послуг серед платників. Адже вони допомагають платникам економити свій час, отримувати потрібну інформацію, не відвідуючи органи ДФС. Протягом січня – вересня 2016 року від суб’єктів господарювання прийнято та оброблено більше 200 млн. електронних документів. Кількість користувачів електронного сервісу «Електронний кабінет платника» становить 3,6 млн. користувачів. За вказаний період надано майже 55 млн. відповідей на сервісні запити платників. В Центрах обслуговування платників з початку року надано більше 2,7 млн. послуг. Про це розповіла директор Департаменту обслуговування платників ДФС Наталія Калєніченко. За її словами, найпопулярнішим електронним сервісом є Електронний кабінет платника, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимi реального часу та який на сьогодні забезпечує повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Найбільш запитувані послуги Електронного кабінету платника 

           Найбільш запитуваними послугами Електронного кабінету платника є  сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (перегляд проведених операцій в системі та отримання інформації про рух коштів на електронному рахунку), листування з органами ДФС в електронному вигляд, стан розрахунків з бюджетом (сплата податків, зборів, платежів для фізичних осіб та перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки).

Електронний кабінет платника 

 «У рамках кампаній  декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців фізичним особам через Електронний кабінет платника надано можливість отримати відомості про отримані доходи та утримані податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді» – зазначила Наталія Калєніченко.

Послуга отримання інформації з реєстрів ДФС в режимі он-лайн

           Не меншим попитом користується послуга отримання інформації з реєстрів ДФС в режимі он-лайн (дані про взяття на облік платників податків, реєстр страхувальників, реєстр платників єдиного податку, дані реєстру платників ПДВ, дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, інформація про РРО, інформація про книги ОРО, реєстр неприбуткових підприємств та організацій, реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами).

Разова матдопомога колишнім працівникам: що з ПДФО?

           Статтею 10 Кодексу законів про працю України визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів. До змісту колективного договору згідно із ст. 13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.

Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 Кодексу. 

           Абзацом першим пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу передбачено, що не включається дооподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомогинад вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу. При цьому благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

Якщо  отримуэться  нецільова благодійна допомоа від благодійника-юридичної особи

            У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разовоїматеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то у розумінні Кодексу таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що оподатковується ПДФО з урахуванням пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 та пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Коли можливе скасування податкового повідомлення-рішення з плати за землю

             Як зауважив начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев, відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ.Підпунктом 286.1 ст. 286 ПКУ визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу замісцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння платиза землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Повідомлення-рішення з плати за землю можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку

          З урахуванням норм ст. 60 ПКУп. 286 ст. 286 ПКУп. 288.1 ст. 288 ПКУп. 4 глави 9 розд. ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних таінших платежів до бюджетів, единого внеску на агальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 та розд. V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204 податкові повідомлення-рішення з плати за землю можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

  • розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
  • права на користування пільгою із сплати податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань;

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішенняконтролюючого органу;

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені запорушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу. Якщо, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення, таке податковеповідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про його скасування. У випадках, якщо, контролюючим органом або рішенням суду, що набрало законної сили зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов’язання. Також, у випадку, коли рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податковеповідомлення-рішення контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

ДФСУ та ВСУ проти включення до податкового кредиту сум ПДВ за тимчасовими митними деклараціями

          Згідно з п. 201.12 ПКУ, у разі ввезення товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. ДФСУ в листі від 29.08.2016 р. №18611/6/99-99-19-03-02-15 посилається на Постанову ВСУ від 23.06.2015 р. № 2а-18022/12/2670|21-347а15. В ній зауважено, що після подання тимчасової митної декларації можливі зміни щодо зазначених у ній відомостей, зокрема й вартості ввезеного на митну територію товару, що є базою оподаткування ПДВ, остаточні ж відомості про такі товари будуть міститись у митній декларації, заповненій у звичайному порядку. Тому у разі випуску товарів у вільний обіг у спрощеному порядку з поданням платником тимчасової митної декларації суми ПДВ відносяться до податкового кредиту на підставі поданої платником та прийнятої митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

Тимчасова або неповна декларація не є завершальним документом

            Отже, тимчасова або неповна декларація не є завершальним документом, її подання не є фактом завершення декларування, а передбачає лише спрощений порядок випуску товарів у вільний обіг. Таке спрощення покладає на декларанта обов'язок протягом 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тим самим забезпечується завершеність процедури декларування. Прийняття митним органом такої декларації і є завершальним юридичним фактом правовідносин митного оформлення. ДФСУ неодноразово також дотримувалася позиції щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту лише за основною митною декларацією, про що зазначено в листах від 23.06.2016 р. №13856/6/99-99-15-03-02-15 та №13857/6/99-99-15-03-02-15, аналогічна точка зору міститься в базі ЗІР ( підкатегорія 101.14). Отже, ДФСУ підкреслює, що при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації. Зважаючи на зазначену вище судову практику, при спробі захистити свої інтереси в суді рішення навряд чи буде на користь платника ПДВ, проте судова практика в цьому питанні є неоднозначною.

Доопрацьовано проект змін до ПКУ щодо ПДВ, акцизу, екоподатку та рентної плати

          Нагадаємо, що цей законопроект №5132 був зареєстрований на сайті Верховної Ради 15 вересня 2016 року. 3годом цей законопроект був доопрацьований і сьогодні з його текстом уже можна ознайомитися на сайті ВРУ. Як зазначено у пояснювальній записці, метою проекту Закону є виконання вимог ПКУ щодо щорічного перегляду ставок деяких податків, визначених в абсолютних значеннях, створення умов для збільшення надходжень до бюджету та забезпечення збалансованості бюджету 2017 року, адаптації до норм Європейського законодавства. Законопроект має також на меті перегляд окремих положень Податкового кодексу України у зв’язку із збільшенням у 2017 році розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, що дозволить уникнути додаткового навантаженню на платників податків.

Визнання доходу та застосування РРО "єдинниками"-посередниками

Визнання доходу

          Згідно з п. 292.4 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Тобто транзитна сума, яку замовник перераховує для виконання відповідних послуг, не є доходом "єдинника". Тому податківці у листі від 01.11.2016 р. №23203/10/26-15-12-04-18 вказали: якщо "єдинники" здійснюють діяльність на підставі посередницького договору, то до складу доходу включається  тільки сума винагороди.

Заповнення Книги обліку доходів та декларації

            «У Книзі обліку доходів слід зазначати тільки доходи, які є доходом платника єдиного податку відповідно до ст. 292 ПКУ. Сам порядок ведення Книги обліку доходів затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579. На підставі цього податківці у листі від 07.11.2016 р. №7294/П/26-15-13-02-15 зазначили: штрафна санкція передбачена за неоприбуткування в Книзі обліку доходів готівкових коштів, одержаних від клієнта саме за надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, тобто за неоприбуткування доходу у вигляді винагороди повіреного (агента).»,-зауважив начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев. Як відомо, на підставі даних Книги обліку доходів заповнюється декларація платника єдиного податку - фізособи - підприємця. Тобто у декларації також відображається тільки дохід "єдинника", який оподатковується єдиним податком. Перераховані транзитні суми (які не є винагородою за посередницьким договором) не включаються у декларацію. 

Доля застосування РРО

              Чи враховуються транзитні кошти до обсягу доходу для обов’язкового застосування РРО? На це питання ДФС відповіла у листі від 07.11.2016 р. № 7295/Б /26-15-13-02-15.

Насамперед податківці нагадали загальні правила щодо застосування РРО "єдинника". Так, згідно з п. 296.10 ПКУРРО не застосовуються платниками єдиного податку:

  • першої групи;
  • другої і третьої груп (фізособи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. Грунтуючись на цій нормі, податківці зазначили, що обов’язок застосування РРО "єдинника"-посередника виникає у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу у вигляді винагороди та інших доходів, визначених відповідно до статті 292 ПКУ, понад 1 млн грн.Але це не означає, що РРО повинен застосовувати "єдинник", який проводить тільки безготівкові розрахунки. На нього обов’язок застосування РРО не поширюється. Крім того, у листі  від 07.11.2016 №7292/О/26-15-13-02-15 ДФСУ наголошує: повідомлення контролюючих органів про незастосування РРО ні ПКУ, ні Законом про РРО це не передбачено.

Отже, навіть якщо "єдинник" перевищив суму річного доходу в 1 млн грн, вимога застосовувати РРО при готівкових розрахунках, а також при розрахунках за допомогою платіжних карток на нього поширюється аж до позбавлення статусу платника єдиного податку. Але якщо такий єдинник застосовує виключно безготівкові розрахунки, РРО йому не потрібен, і повідомляти про це податківців він також не зобов’язаний. 

Відрядження керівника за кордон: як оподатковувати витрати?

           ДФС у м. Києві у листі від 13.10.2016 р. №22230/10/26-15-13-01-12 нагадала, що не включаються до оподатковуваного доходу платника витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням:

- у межах території України - не більш як 0,2 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2016 р. – 275,60 грн) за кожен день відрядження,- для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2016 р. – 1033,50 грн) за кожен день відрядження. Якщо підприємство виплачує працівникові (керівнику установи) суму добових у 2016 році у більшому розмірі, то сума перевищення таких добових над гранично допустимою сумою оподатковуватиметься ПДФО. Окрім того, податківці наголошують: витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), не відшкодовуються. Але якщо за рішенням керівника підприємства дані втрати будуть відшкодовані, то сума такого відшкодування буде вважатися додатковим благом та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Таким чином, витрати, здійснені керівником підприємства у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), або сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Згідно із Довідником ознак доходів, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу "126".

Податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки: як відобразити у декларації?

           ДФСУ у листі від 03.10.2016 р. №21411/6/99-99-15-03-02-15 нагадує, що платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року,  які після цієї дати починають використовуватися повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності платника податку. У декларації з ПДВ дані бухгалтерської довідки за вищевказаними операціямивідображаються відповідно у рядках 10.1, 10.2 та 11.1, 11.2.При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 подається додаток 5 до декларації. У таблиці 2 "Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %" розділу II "Податковий кредит" додатка 5 зазначаються дані такої бухгалтерської довідки:

  • у графі 2 "Постачальник (індивідуальний податковий номер)" зазначається індивідуальний податковий номер платника податку;
  • у графі 3 "Податкова накладна, інший документ / період складання" - дата складання бухгалтерської довідки;
  • у графі 5 - фактичний обсяг постачання (без податку на додану вартість);
  • у графах 6 або 7 - сума ПДВ, обрахована за відповідною ставкою податку (20 % чи 7 %).

Операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні не вважаються контрольованими 

            ДФСУ у листі від 24.10.2016 р. №22921/6/99-99-15-02-02-15 зауважує, що операції, здійснені між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, не вважаються контрольованими, оскільки здійснюються в межах однієї особи.

Водночас, якщо господарські операції здійснюються постійним представництвом нерезидента в Україні з іншим нерезидентом-пов’язаною особою, чи іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку КМУ, операції постійного представництва нерезидента в Україні будуть вважатися контрольованими за умови досягнення критеріїв, визначених пп. 39.2.1.7  ПКУ.

Крім того, зовнішньоекономічні господарські операції постійного представництва нерезидента в Україні з продажу товарів через інших нерезидентів комісіонерів будуть вважатися контрольованими у разі виконання умов, визначених пп. 39.2.1.7 ПКУ.

ДФСУ про амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів

            ДФСУ у листі від 28.10.2016 р. №23357/6/99-99-15-02-02-15 нагадує, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ. Відповідно до П(С)БО 7, основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). На відміну від правил бухгалтерського обліку, у податковому обліку до малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться активи вартістю не більше 6000 гривень та строком корисного використання більше одного року (до 01.09.2015 р. - 2500 гривень). Отже, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають.

Відкликання працівника з відпустки - коли правомірне?

         Мінсоцполітики у листі від 17.10.2016 р. №576/13/116-16 зауважує, що Законом про відпустки передбачено відкликання працівника лише із щорічної відпустки.

Так, відповідно до частини другої ст. 12 Закону про відпустки таке відкликання допускається за згодою працівника лише:

  • для відвернення стихійного лиха,
  • виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків,
  • для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки. Відкликання працівника, навіть за його згодою, з інших видів відпусток, у тому числі і відпустки без збереження заробітної плати, не передбачено.

Більше про відкликання з відпустки та її перенесення ми розповідали в аналітичній статті тут (для передплатників).

Як оподатковуватиметься грошовий бонус на підставі кредит-ноти від постачальника-нерезидента

ДФСУ у листі від 28.10.2016 р. №23381/6/99-99-15-02-02-15 роз'яснила:

1) Щодо оподаткування податку на прибуток

Розділом ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з отримання бонусу в грошовій формі на підставі кредит-ноти від постачальника - нерезидента.

Отже, такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку.

2) Щодо оподаткування ПДВ

              Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь покупців (організацій, які придбавають товари у постачальника), які є винагородою за досягнення певних економічних показників та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються постачальником продукції (робіт, послуг), зокрема, за чітке дотримання графіка замовлень, спрямовуються на стимулювання збуту, такі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг. Отже, при виплаті продавцем - нерезидентом винагороди у грошовій формі (бонусу, мотиваційних виплат, які у листі названі кредит-нотою) покупцю - резиденту за чітке дотримання графіка замовлень об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Місцем постачання маркетингових послуг відповідно є місце реєстрації постачальника таких послуг, тобто у даному випадку - митна територія України. Таким чином, у покупця-резидента при отриманні від продавця-нерезидента винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників (зокрема, чіткого дотримання графіка замовлень) виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу).

Коефіцієнт підвищення зарплати для оплати часу вимушеного прогулу можна зменшити

            За статтею 235 КЗпП у разi звiльнення без законної пiдстави працiвник повинен бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр. Пiд час винесення рiшення про поновлення ча роботi орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно ухвалює рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу. У разi винесення рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу середня заробiтна плата працiвниковi нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. № 100 (далi – Порядок). Згiдно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробiтної плати для оплати вимушеного прогулу провадиться виходячи з виплат за останнi два календарних мiсяцi роботи, що передують мiсяцю незаконного звiльнення.

Нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробiтної плати за останнi два мiсяцi роботи, провадяться множенням середньоденного заробiтку на число робочих днiв, якi мають бути оплаченi за середнiм заробiтком. Середньоденна заробiтна плата визначається дiленням заробiтної плати за фактично вiдпрацьованi впродовж двох мiсяцiв робочi днi на число вiдпрацьованих робочих днiв (п. 8 Порядку). Щоб працiвники не втрачали в заробiтку в разi пiдвищення окладiв (тарифних ставок) пiд час обчислення середньої заробiтної плати у всiх випадках її збереження вiдповiдно до норм Порядку, п. 10 Порядку передбачено коригування середнього заробiтку.

Нова декларація з плати за землю - в проекті від Мінфіну

           8 листопада ДФСУ оприлюднила Проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560» (завантажити).

Проект наказу розроблено за результатом практичного застосування форми Податкової декларації з плати за землю (завантажити) для удосконалення порядку її заповнення. Зокрема:

- змінено формат внесення дати укладання та реєстрації документів, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування  земельними ділянками;

- реквізити, зазначені у рядках 3 та 4 декларації, замінені новим реквізитом – податковий номер платника податку;

- у відповідність з п. 70.16 ПКУ приведена примітка 5 (у новій редакції декларації – примітка 6);

- до графи 9 декларації внесено уточнення, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначається за одиницю площі.

Зауваження та пропозиції до проекту наказу можуть надсилатися упродовж одного місяця з дати його оприлюднення на адресу:

Державна фіскальна служба України, Департамент податків і зборів з юридичних осіб, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655,

електронну – vpopova@sfs.gov.ua, до Державної регуляторної служби України на поштову адресу: вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011.

4 питання щодо заповнення податкової накладної та розрахунку коригування

             ДФСУ у листі від 03.10.2016 р. №21408/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснила:

1) Щодо можливості зазначення платником податку у податковій накладній номера та дати цивільно-правового договору, у межах якого відбувається постачання товарів/послуг

Податківці нагадують, що Законом №643-VIII з 29.07.2015 року з обов’язкових реквізитів податкової накладної виключено реквізит «Вид цивільно-правового договору».

Згідно з формою та порядком заповнення податкової накладної, затвердженими наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307, графи для зазначення виду цивільно-правового договору у податковій накладній не передбачено.

Водночас реквізит «Номенклатура товарів/послуг продавця», який віднесено до складу обов’язкових, має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинен містити інших даних, зокрема щодо номера та дати цивільно-правового договору.

Таким чином, відображення реквізиту «Вид цивільно-правового договору» у податковій накладній не передбачено.

2) Щодо порядку заповнення графи 1 розділу «Б» розрахунку коригування до податкової накладної

              Відповідно до форми розрахунку коригування графа 1 розділу Б має назву «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується». Отже, у графі 1 розділу «Б» розрахунку коригування зазначається саме номер рядка податкової накладної, до якої складається розрахунок коригування, згідно номенклатури товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується.

3) Щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних/розрахунків коригування, в яких графи «Номенклатура товарів/послуг продавця» та «№з/п рядка податкової накладної, що коригується» заповнені з помилками

           Наявність помилок при заповненні, зокрема, граф податкової накладної/розрахунку коригування «Номенклатура товарів/послуг продавця» та «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується», що не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не може бути підставою для виключення податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту. Якщо, звісно, немає інших підстав для його зменшення.

Платник податку для виправлення у податковій накладній/розрахунку коригування помилок, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, та зареєструвати його в ЄРПН. При допущенні помилки у розрахунку коригування платник податку має право скласти другий розрахунок коригування до податкової накладної, в якому будуть виправлені показники розрахунку коригування, складеного з помилками. При цьому розрахунки коригування, складені для виправлення помилок, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у податковій звітності з ПДВ не відображаються.

4) Щодо порядку заповнення та округлення показників в окремих графах податкової накладної

           Для коректного заповнення податкової накладної необхідно чітко дотримуватись:

- порядку заповнення податкової накладної, визначеного Порядком №1307,

- положень пп. 194.1.1 ПКУ, а саме: ПДВ становить 20%, 7% бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (а не вираховується з неї).

Водночас податківці повідомляють, що ДФС забезпечена можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних, в окремих графах яких є певна розбіжність за рахунок округлення вартісних показників.

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 

Оголошення про конкурс з формування Єдиного реєстру торгівельних організацій на 2017 рік 

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківський області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру торгівельних організацій на 2017 рік, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого належного державі майна, що перейшло у власність держави.

До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.

Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи платники податку на додану вартість)  подають такі документи:

  • заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
  • копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
  • копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
  • довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
  • копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
  • баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

                    Якщо суб’єкт господарювання  на дату подачі документів перебуває у Єдиному реєстрі і протягом останнього року зміни до установчого документа не вносились, завірена копія установчого документа не надається.

                    Засідання комісії відбудеться 05 грудня 2016 року за адресою:

61166, м. Харків. пр. Науки, 9 , Центральна ОДПІ м. Харкова . Довідки за телефоном: 752-21-82.

Управління погашення боргу

Про виконання вимог наказу  Мінфіну України від 05.09.2016 №811

            Начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев  звернув увагу присутніх на зустрічі платників податків що 18.09.2016 року набув чинності наказ Мінфіну №811 від 05.09.2016 щодо змін до порядку заповнення документів на переказ  у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування  податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, яким   доповнений Перелік видів сплати, які використовуються при заповненні документів на переказ.

З початку року Зведений бюджет отримав понад 2837,8 млн. грн. від платників Центральної ОДПІ м. Харкова

               Як повідомив начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев, за 10-ть місяців поточного року до Зведеного бюджету надійшло понад 2837,8 млн. грн. податкових платежів. Це майже на 807,8 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року, та на 337,3 млн. грн. більше від очікуваних показників. У тому числі, Державний бюджет отримав 1250,2 млн. гривень. Надходження до Місцевого бюджету склали біля 1587,6 млн. гривень. Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло біля 1895,6 млн. гривень. За словами Юрія Зайцева, для уникнення ризиків невиконання доведеного завдання, в податковій інспекції проводиться певна робота з бюджетоутворюючими підприємствами і підприємцями та щодня оптимізуються умови надання якісних послуг для платників податків.

Начальник Центральної ОДПІ відповів на запитання журналістів щодо отримання послуги електронного цифрового підпису для подання звітності в електронному вигляді

              Начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев зустрівся з представниками регіональних мас– медіа, щоб розповісти про деякі нюанси отримання ключів електронного цифрового підпису (ЕЦП). Вже не новина, що за допомогою таких ключів, які можна безкоштовно отримати в податковій, платники податків як юридичні, так і фізичні особи, мають зручну можливість протягом 2-х років надавати податкову звітність засобами Інтернет. Очільник повідомив, що послуги ЕЦП платникам податків надає Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (АЦСК ІДД). Для отримання послуги ЕЦП платники податків повинні звертатись до підрозділів реєстрації користувачів та надавати пакет документів, перелік яких вказано в Регламенті АЦСК ІДД. На даний час у місті Харкові функціонують два таких підрозділи - віддалені пункти реєстрації користувачів АЦСК ІДД, які розташовані у приміщенні ЦОПів Центральної ОДПІ за адресами: пр. Науки, 9 та вул. Петра Болбочана, 25, каб. 13. За інформацією цих пунктів, з початку року вже було видано майже 10 тисяч електронних ключів електронного цифрового підпису.

База нарахування ЄСВ

Базою нарахування єдиного внеску, зокрема для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Сервіс «Реєстр платників ЄП», розміщений на офіційному веб-порталі ДФС

Електронний сервіс «Реєстр платників єдиного податку» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.  Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

Про ФОП, яка використовує працю найманих осіб і  сплачує ЄВ

Платник ЄВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464). ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.

Нарахування ЄВ, якщо найманий працівник відпрацював неповний місяць

Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

Про антикорупційний сервіс «Пульс»

 


 

Центральна ОДПІ м. Харкова акцентує увагу на роботі антикорупційного сервісу «Пульс», дзвінки приймаються цілодобово за телефоном (044) 284-00-07

Дата реалізації пального з метою складання акцизної накладної, якщо пальне використовується для власного споживання

         З метою складання акцизної накладної датою реалізації пального, яке передано (відпущено, відвантажено) працівникам (підрозділам) з метою використання у власній господарській діяльності вважається дата такої передачі (відпуску, відвантаження) тощо, - роз’яснюють в Центральній ОДПІ м. Харкова.

Розмір ЄВ при нарахуванні заробітної плати (доходу) за минулі періоди

         Податківці нагадують, що відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за минулі періоди, крім випадків сплати ЄВ згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру ЄВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ.

Про сума зайво зарахованих коштів, яку платник ПДВ бажає перерахувати з електронного рахунку на поточний рахунок платника податку або до бюджету

        В Центральній ОДПІ нагадують, що перерахування коштів до бюджету може здійснюватися у разі, якщо зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (SПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області