Цікаво платникам податків

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівнику?

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п.170.7 ст. 170 Кодексу. Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2016 році – 1930 гривень). При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її

Про важливе - неприбутковим організаціям

Як подомив на зустрічі із журналістами начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев, що відповідно до п.6 постанови КМУ від 13.07.16 року № 440 «Про Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» для включення до Реєстру неприбуткова організація (протягом місяця з дня отримання письмового запиту від органу фіскальної служби) повинна подати до контролюючого органу:- реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1; -  засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону; - державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію. Така заява в електронній формі в установленому порядку передається технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію утворення юридичної особи згідно із Законом.

Принцип мовчазної згоди діє

Начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев зосередив увагу платників податків на норми  Закону України від 21.04.2015 року № 344-VIII «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» (Стаття 69. «Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та других фінансових установах»). Цей Закон спрощує порядок взяття рахунків платників податків на облік контролюючими органами, у зв'язку з введенням принципу мовчазної згоди у сфері оподаткування. Це, в свою чергу, значно спрощує ведення бізнесу для тисяч підприємців, а також поліпшує позиції України в рейтингу Doing Business-2016 за індикатором «Реєстрація підприємств».

Принцип мовчазної згоди 

Як зауважив начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев, під принципом мовчазної згоди розуміється придбання платником податку права на провадження певних дій без отримання згоди контролюючого органу за умови, що контролюючий орган у встановлений Податковим Кодексом України строк не направив повідомлення про відмову у вчиненні дій, зокрема, у щодо прийняття рахунку на облік. Тобто, якщо контролюючий орган наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунку не направив повідомлення про відмову у взятті рахунка на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою. У такому випадку рахунок платника податку вважається прийнятим на облік  у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення згідно з порядком подання повідомлень, встановленим відповідно до пункту 69.5 ПКУ.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів

Як нагадав платникам  ПДВ начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев,  Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» продовжено до 01.01.2017 року дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. При цьому переліки таких відходів та брухту чорних та кольорових  металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. На даний час постановою КМУ від 25 березня 2015 року № 136 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» продовжена до 1 січня 2017 року дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15, якою затверджено переліки відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільняються від ПДВ.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з надання в оренду нерухомого майна

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. Отже, якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).

Якщо орендодавцем є бюджетна установа 

При цьому, якщо орендодавцем є бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії, не включаються орендодавцем до бази оподаткування податком на додану вартість.

Якщо орендодавець - небюджетна установа

Якщо орендодавець - небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат

Разом з тим у випадку, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті (відшкодуванню, компенсації), зокрема за спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем до бази оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів (електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, віднесені до категорії товарів) чи послуг та розглядаються як окремий об'єкт оподаткування.

Актуально про РРО

Центральна ОДПІ звертає увагу доповнено перелік документів, які суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу для реєстрації реєстратора розрахункових операцій :

- копію паспорта (формуляра) РРО;

- копію паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема);

- копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.

Зауважимо, що вимога про надання суб’єктом господарювання копії договору між ЦСО та виробником тимчасова. Вона виконуватиметься до створення Реєстру центрів сервісного обслуговування.

Для перереєстрації РРО необхідно додати:

- довідку про опломбування РРО (при внесенні змін, які потребували переопломбуванню РРО);

- копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО (при перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці). Відзначимо, що на сьогодні спрощено процедуру перереєстрації РРО в контролюючому органі за  новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків при зміні контролюючого органу, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку. Зокрема, встановлено, що реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначені в реєстраційному посвідченні.

Документи передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились у контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків. Доповнено перелік підстав для скасування РРО. Так, скасування реєстрації РРО відбувається при наявності судового рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці. Скасування реєстрації за цією підставою може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Такі зміни зумовлені наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547. Детальніше про це йдеться у листі ДФС України від 09.08.2016 р. №26897/7/99-99-08-01-03-17.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств зазнала змін

19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585 (далі – Наказ № 585), яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Наказ № 897).Зокрема у новій Декларації у графі 2 заголовної частини Декларації з’явилося поле для уточнення базового податкового періоду – квартальний або річний. В основній частині Декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (пункт 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України);

У новій  редакції викладено чотири додатки до Декларації:  АВ, ЗП, РІ та ПН

Також у новій  редакції викладено чотири додатки до Декларації:  АВ, ЗП, РІ та ПН.З оновленим текстом Наказу № 897 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua). Довідково: Наказ № 585 опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» від 19.08.2016 № 63

В Центральній ОДПІ м. Харкова оприлюднили результати надходження коштів до Зведеного бюджету за 8 місяців поточного року

Протягом січня-серпня 2016 року платники податків Центральної ОДПІ м. Харкова сплатили до Зведеного бюджету понад 2337,1 млн. грн., що на 729,3 млн. грн.(або на 45,4 %) більше, ніж у минулому році. Саме про це йшла мова під час останньої прес – конференції, яка відбулася за участю начальника Центральної ОДПІ м. Харкова Юрія Зайцева і була присвячена підсумкам роботи інспекції за 8 місяців 2016 року та напрямкам роботи на вересень. «Надходження до Місцевого бюджету також виправдали наші очікування. Скарбниця наповнилася безмаль на 1272,0 млн. гривень. Конкретно серед бюджетоформуючих хочеться визначити податок на доходи фізичних осіб (711,1 млн. грн.), єдиний податок (майже 248,2 млн. грн.) та плату за землю з юридичних та фізичних осіб (ледве не 145,1 млн. грн.)», - підкреслив посадовець. Крім того, з початку року платниками сплачено близько 1489,8 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, це на 77,7 млн. грн. перевищило показники минулого року.

Брифінг в Центральній ОДПІ м. Харкова: керівник прокоментував зміни законодавства щодо обліку неприбуткових установ і організацій

В Центральній ОДПІ м. Харкова відбулася зустріч начальника інспекції Юрія Зайцева з представниками засобів масової інформації. Такі зустрічі стали вже традиційними. Цього разу начальник Центральної ОДПІ проінформував громадськість щодо важливих новацій обліку неприбуткових установ і організацій.Очільник розповів, що згідно з п. 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 01 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу. Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 ПКУ, після 01 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Про особливості сплати податку на нерухоме майно розповів журналістам начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев

Днями начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев під час зустрічі з представниками ЗМІ розповів про окремі нюанси нарахування та сплати у цьому році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: об’єкти оподаткування, ставки, пільги, порядок та строки сплати.

Очільник повідомив, що відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Так, за сім  місяців 2016 року бізнесові структури вже сплатили до місцевого бюджету майже 22,4 млн. грн. цього податку. Щодо фізичних осіб, то до 1-го липня їм були надіслані податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Протягом 60 днів з дня вручення податкового

Начальник Центральної ОДП Юрій Зайцев з робочим візитом завітав до підприємств галузі транспортного та дорожнього господарства

Черговий робочий візит начальника Центральної ОДПІ м. Харкова Юрія Зайцева відбувся до двох підприємств, які надають послуги у сфері транспортного обслуговування, мають великий автопарк та штат професійних водіїв. У своїй діяльності ці підприємства роблять ставку на безпеку, комфорт та швидкість, і велику увагу приділяють підбору кадрів, мають стабільний колектив. Як зауважив один з директорів, мета роботи його колективу - це діяльність у напрямку спрощення проблеми пересування людейпо країні та за її межами.  У наступному році ця компанія буде святкувати 65-річний ювілей. Очільник підприємства був приємно вражений візитом керівника Центральної ОДПІ, який уважно вислухав проблемні питання діяльності підприємства. Окремо начальник Центральної ОДПІ приділив особливу увагу моментам ведення первинних документів для  можливого віднесення  затрат підприємства до витрат згідно діючого законодавства, обсудив  подальші можливості наповнення казни державного бюджету. Під час зустрічі Юрій Зайцев відповів на ряд запитань трудового колективу підприємства. «Адже тільки у ході таких зустрічей з керівниками бізнесу,  можна визначитись з проблемами підприємств, заслухати пропозиції  щодо поліпшення діючого законодавства та визначити шляхи вирішення таких проблем задля цілей наповнення державної казни», - зауважив Юрій Зайцев.

Для підтвердження операції з надання та отримання послуг з оренди договору недостатньо

Мінфін у листі від 30.05.2016 р. №31-11410-09-10/15182 зазначив, що правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати регулюються договором про оренду з урахування норм Цивільного та Господарського кодексів України. Проте для підтвердження господарської операції з надання та отримання послуг з оренди майна протягом звітного періоду договору про оренду недостатньо, тому необхідне складання окремого первинного документа. Для здійснення орендних платежів, як правило, складається Акт виконаних робіт (послуг), який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується посадовими особами орендодавця та орендаря. При цьому, якщо умовами договору про оренду встановлено окремий первинний документ, який є підтвердженням для розрахунків з надання послуг (оренди майна), то складається первинний документ, визначений таким договором. Первинний документ про передачу майна в оренду складається після укладання відповідної угоди при фактичній передачі об'єкта оренди від орендодавця до орендаря. Якщо ж первинний документ підтверджує факт користування об'єктом оренди орендарем протягом певного періоду, то в ньому має зазначатися вартість відповідної послуги (надання майна в оренду) протягом цього періоду. Датою складання такого первинного документа є, відповідно, дата його підписання.

Прийняття працівника на роботу за контрактом - чи повідомляти податкову?

Мінсоцполітики у листі від 29.06.2016 р. №814/13/84-16 нагадує, що згідно зі ст. 24 КЗпП  працівник не може бути допущений до роботи без:

  • укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу$ 
  • повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу. Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначений постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413.

Норми статті 24 КЗпП та постанови №413 поширюються на трудові відносини, тобто коли з працівником укладається трудовий договір. При цьому зазначеною статтею винятків не передбачено. Контракт відповідно до статті 21 КЗпП є особливою формою трудового договору, у якому зазначені строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін тощо. Отже, враховуючи зазначене, норми статті 24 КЗпП та постанови №413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору.

Оновлену декларацію з податку на прибуток подаємо зі звітності за 2016 рік

19 серпня 2016 року набув чинності наказ Мінфіну від 08.07.2016 р. №585, яким внесено зміни до форми декларації з податку на прибуток підприємств. Так, змінами до форми податкової декларації передбачено:

- у гр. 2 заголовної частини декларації передбачено поле для уточнення базового податкового періоду - квартальний або річний;- в основній частині декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (рядок 26); - у новій редакції викладено додатки АВ та ЗП до декларації; - внесено зміни до додатку РІ; - додаток ПН доповнено новими рядками.ДФС зауважує, що оновлена форма податкової декларації почне використовуватися зі звітності за 2016 рік.

Коли не коригуємо фінрезультат на суму відсотків за позиками від пов’язаних осіб-нерезидентів

ДФСУ у листі від 11.08.2016 р. №17496/6/99-99-15-02-02-15 роз'яснила: якщо на початок та кінець звітного податкового періоду підприємство не мало боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами протягом звітного періоду, коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.2 ПКУ за відсотками на користь пов'язаних осіб - нерезидентів не здійснюється. Фінансовий результат до оподаткування коригується у разі нарахування у бухобліку платником податку процентів за будь-якими борговими зобов'язаннями (кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення), що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, у тому числі за кредитом, використаним платником для надання поворотної фінансової третім особам.

Складаємо заяву для отримання довідки про відсутність заборгованості

Як зазначив начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев, порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – довідка) затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. №567. Довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків про видачу довідки. Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків. Форма заяви затверджена додатком 2 до Порядку № 567. У заяві на отримання довідки суб’єкти господарювання зазначають нормативно-правовий акт, положеннями якого визначено необхідність підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу, що оформлюється довідкою, яка надається контролюючим органом.

Працівник змінив прізвище: як правильно внести зміни у трудову книжку?

Мінсоцполітики у листі від 04.07.2016 р. №227/06/186-16 нагадує, що згідно з п. 2.13 Інструкції №58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Ці зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження, записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Іншого Інструкцією №58 не передбачено.

Виправляємо старі помилки у пенсійних звітах

Пенсійний фонд у листі від 01.06.2016 р. №18367/05-10 нагадав, що облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - звіти) за періоди до 01.01.2011 р. ведуться відповідно до постанови ПФУ від 10.06.2004 р. №7-6 та постанови ПФУ від 05.11.2009 р. №26-1. При цьому відомості про застрахованих осіб та звіти за період до 01.01.2011 р. подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника. Механізм виправлення помилок у звітах визначено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затвердженим наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.

Нерезидент працює без створення постійного представництва: якими будуть наслідки?

ДФСУ у листі від 11.08.2016 р. №17492/6/99-99-15-02-02-15 роз'яснила:

1) Представництво нерезидента, яке отримує дохід від здійснення господарської діяльності (продаж товарів (надання послуг, виконання робіт) на території України, повинно стати на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням як постійне представництво нерезидента. Тож юридична особа - нерезидент, який здійснював господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, повинен зареєструвати з ціллю оподаткування такий відокремлений підрозділ в якості постійного представництва незалежно від того, здійснює на даний час господарську діяльність та чи планує здійснювати таку діяльність в подальшому чи ні.

2) Нерезидент має право подати податкову звітність з податку на прибуток та ПДВ за минулі звітні періоди, що передували реєстрації нерезидентом постійного представництва

 При цьому подання звітності з податку на прибуток допускається на паперових носіях, а податкової звітності з ПДВ - в електронному вигляді. При поданні податкових декларацій платники податку мають право подати доповнення до такої декларації (розрахунку) з відповідними поясненнями та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у декларації, а також копії фінансової звітності з виправленими показниками.

Коли платник податків має подати уточнюючі розрахунки

3) Лише після подання податкової звітності за відповідні звітні періоди такий платний має право подати уточнюючі розрахунки за такі звітні періоди до спливу 1095 днів, що настають за днем подання податкової звітності.

Якщо платник податків подає податкову звітність з порушенням термінів її подання

4) Якщо платник податків подає податкову звітність з порушенням термінів її подання, перенесення термінів для сплати визначеного у цій звітності податкового зобов'язання не відбувається, і такий платник несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення:

- термінів подачі звітності відповідно до п. 120.1 ПКУ,

- термінів сплати податкового зобов'язання відповідно до п. 126.1 ПКУ.

Уточнено умови видачі банкам та небанківським фінустановам ліцензій на здійснення валютних операцій

Зміна місцезнаходження банку чи  небанківської фінансової установи (НФУ)  також не потребуватиме  отримання нової генеральної ліцензії. Окрім того, Національний банк доповнив перелік підстав для відмови банкам у наданні та відкликанні генеральних ліцензій. Так, регулятор має право відмовити банківській установі   в наданні генеральної ліцензії, зокрема у разі:

  • застосування до банку заходів впливу або штрафних санкцій під час розгляду клопотання банку про надання генеральної ліцензії;
  • визнання Національним банком структури власності банку непрозорою;
  • визнання банку проблемним.

Відображаємо в обліку операції з інвестиційною нерухомістю

 ДФСУ у листі від 15.08.2016 №17633/6/99-99-15-02-02-15 насамперед зазначила, що інвестиційна нерухомість - це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності. Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена.

На дату балансу інвестиційна нерухомість обліковується:

  • за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити;
  • або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до П(С)БО 28.

Якщо підприємство обирає оцінку інвестиційної нерухомості за первісною вартістю, то об'єкт інвестиційної нерухомості підлягатиме амортизації згідно з П(С)БО 7, та у цьому разі платник податку коригує фінансовий результат до оподаткування на різниці, які формуються відповідно до положень ст. 138 ПКУ, в тому числі нараховану амортизацію.

Якщо підприємство обирає оцінку інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю, то об'єкт інвестиційної нерухомості не підлягатиме амортизації згідно з П(С)БО 7. У цьому разі платник податку не коригує фінансовий результат до оподаткування на різниці, які формуються відповідно до положень ст. 138 ПКУ, в тому числі нараховану амортизацію.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів

У випадку продажу основних засобів (у тому числі інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю), які використовуються у господарській діяльності, та підлягають амортизації у податковому обліку, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Враховуючи, що амортизація основних засобів (у тому числі інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю), які не використовувались у господарській діяльності, для цілей оподаткування не нараховувалась, то залишкова вартість цих активів у випадку їх продажу дорівнюватиме їх первісній вартості.

У разі продажу цих активів фінансовий результат до оподаткування збільшується

Таким чином, у разі продажу цих активів фінансовий результат до оподаткування збільшується (згідно з п. 138.1 ПКУ) на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується (згідно з п. 138.2 ПКУ) на суму первісної вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.

У разі здійснення операцій з продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування згідно норм п. 138.1 ПКУ не здійснюється. Результат від продажу таких активів визначається згідно з правилами бухобліку, та відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.

Подаємо уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ при виправленні помилок самостійно

ДФС у листі від 17.08.2016 р. №17938/6/99-99-15-03-02-15 нагадує, що у разі,  якщо платник податку помилково включив суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, зареєстрованій у ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому було складено таку податкову накладну (а не зареєстровано у ЄРПН), такий платник у разі самостійного виявлення помилки повинен надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. При цьому штраф, передбачений абз. 4 п. 50.1 ст. 50 ПКУнараховується платником лише у разі, якщо  така помилка призвела до заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Заява зі скаргою на постачальника не є підставою для формування податкового кредиту

Державна фіскальна служба України  листом від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15надала роз’яснення щодо формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника. У листі зазначено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Сервіс «Пульс» – оперативне вирішення проблемних питань

Антикорупційний сервіс «Пульс» – це оперативний та дієвий комунікаційний зв'язок, здатний усувати можливі труднощі, що виникають у процесі звернень суб’єктів господарювання та громадян до органів Державної фіскальної служби з податкових та митних питань, а також подолати основні проблеми у роботі  служби та покращити якість обслуговування платників.За допомогою сервісу «Пульс» громадяни мають можливість за телефоном цілодобової «гарячої лінії» (044) 284-00-07 повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС, про можливі корупційні дії з їх боку, оперативно вирішити суперечливі|суперечні|  питання, які виникають у процесі адміністрування податків, або під час митного оформлення.Антикорупційний сервіс  «Пульс»  працює за принципом  Сall - back – зворотній дзвінок про результат, тобто працівники ДФС України у триденний термін інформують заявників про результати вирішення проблемних питань або вжиті заходи. Якщо інформація потребує додаткового відпрацювання|відробляння|,  |спільний| термін розгляду може бути подовжено. На офіційному веб-порталі ДФС України сервіс розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/others/puls-

Коли пільги зі сплати податку на нерухомість не застосовуються

Як зауважив на зустрічі  з журналістами начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев, пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

- об’єкти оподаткування, якщо площа такого об’єкта перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).Тобто, якщо фізичні особи фактично здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об’єктів житлової нерухомості пільга застосовуватись не буде. Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені п 266.4 ст.266 Податкового кодексу України.

 Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області