Інформація для платників податків

Смс на благодійні цілі не оподатковуються ПДВ

              « Законом України від 06.10.16 № 1665-VIII  "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень" додано новий пункт 197.24 статті 197 Податкового кодексу. Зазначеним пунктом передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі. Отже, відправлені телекомунікаційні повідомлення (смс) на благодійні цілі звільняються від оподаткування ПДВ.», - повідомив начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев. Закон набрав чинності з  06.11.2016 р.

До уваги платників податків! Режим роботи Центрів обслуговування платників у святкові та вихідні дні

Центральна ОДПІ інформує про режим роботи Центрів обслуговування платників (‪‎ЦОП) у святкові та вихідні дні:

31 грудня 2016 року – робочий день до 13 год. 00 хв.;

3, 4, 5 січня 2017 року – робочі дні відповідно до графіку роботи ЦОП;

6 січня 2017 року – робочий день до 15 год. 45 хв.;

9 січня 2017 року – робочий день до 18 год. 00 хв.;

1, 2, 7, 8 січня 2017 року – вихідні дні.

За працевлаштування учасників АТО роботодавці отримають компенсацію

            Як розповів начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев, з 30.08.2016 року набув чинності Закон України від 07.07.2016р. «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про занятість населення», яким встановлені додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Зміни розширюють перелік категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, і включають в нього учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах  АТО в період її проведення. Зміни стосуються тільки осіб, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, що знаходяться на обліку як безробітні. Відповідно до законодавства, роботодавцю, який влаштував на нове робоче місце (за направленням Держслужби зайнятості) зазначених осіб терміном не менше ніж на 2 роки, щомісяця компенсуються фактичні витрати в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Митний аудит як форма митного контролю

         Необхідною умовою реалізації політичних та соціально-економічних перетворень в Україні є поступове приведення системи митного контролю до рівня європейських стандартів. На теперішній час перед державою гостро стоїть питання пошуку нових підходів до організації митного контролю за зовнішньоекономічними операціями. За таких умов зростає роль та значення такої форми митного контролю, як документальні перевірки суб’єктів ЗЕД після митного оформлення товарів, які на практиці отримали назву «митного аудиту». Основним міжнародним документом у сфері митного контролю є Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур, яка була прийнята 18 травня 1973 року (далі – Кіотська конвенція), після підписання якої митний аудит почав активно розвиватися у світовому суспільстві. Однією з головних умов Кіотської конвенції для країн, що прагнуть увійти у Світову організацію торгівлі, та її членів є використання сучасних методів контролю. В структурі Головного управління ДФС у Харківській області підрозділ проведення митного аудиту був утворений з 1 липня 2013 року. За результатами своєї роботи відділ займає одне з провідних місць в межах України. На теперішній час це підрозділ, який стрімко розвивається та підвищує свою ефективність. Так, за результатами роботи відділу у 2014 році було встановлено несплату суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності митних платежів на загальну суму 5,3 млн. грн., у 2015 році ця сума склала – 15,0 млн. грн., а у 2016 – 638,0 млн. грн.

Основними напрямками контролю є:

- правильність визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

- правильність визначення митної вартості;

- правильність класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

- правильність визначення країни походження товарів;

- обґрунтованість та законність отримання пільг і звільнення від оподаткування.

Постмитний контроль на основі методів аудиту дозволяє проводити фінансовий аналіз підприємства на основі даних бухгалтерської та податкової звітності, та отримувати найбільш інформативні показники, які даватимуть об’єктивну й точну картину фінансового стану організації, її прибутків та збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами та кредиторами, на підставі яких можна оцінювати можливість організації безперервно функціонувати та виконувати зобов’язання щодо митних платежів, пені та штрафів.

Від тотальної перевірки товарів та транспортних засобів при їх митному оформленні до перевірки відповідних документів та відомостей після їх випуску 

              На теперішній час проходить зміщення пріоритетів при здійсненні митного контролю від тотальної перевірки товарів та транспортних засобів при їх митному оформленні до перевірки відповідних документів та відомостей після їх випуску.

Запорукою невстановлення порушень з питань митного законодавства в ході проведення документальних перевірок підрозділом митного аудиту, є надання повного та автентичного пакету документів під час проведення митного оформлення товару.

До декларації акцизного податку внесено зміни

                      Як проінформувала на семінарі Перший заступник начальника Центральної ОДПІ Олена Губарєва, наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841 внесено зміни до декларації акцизного податку та Порядку її заповнення. Наказ  набрав чинності  22 листопада 2016 року. Зазначеним нормативним документом викладено у новій редакції:

- форму декларації акцизного податку;

- порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Зокрема, внесено зміни до розділів декларації в частині відображення податкових зобов’язань за операціями з реалізації пального.

Запроваджено нові додатки до декларації:

- Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу (додаток 1-1);- Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування (додаток 9).

Як оподатковуються подарунки, надані профспілкою

            Відповідно до статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць, встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. Таким чином, подарунок, наданий профспілкою своїм членам, вартість якого не перевищує 50 відсотків мінімальної зарплати (у 2016 році – 689 грн.) в місяць, не оподатковується. Сума перевищення вартості подарунку оподатковується податковим агентом, в даному випадку профспілковою організацією, з використанням коефіцієнта за ставкою 18 відсотків. Статтею164 Кодексу встановлено правила визначення суми податку у випадку, якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі. Відповідно з п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим же Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:К = 100 : (100 - Сп), де:

К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для вказаних доходів на момент їх нарахування.

Розрахунок фінансового результату для платників, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну

            Звертаємо увагу платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну що, відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, від бази оподаткування. При цьому фінансовий результат до оподаткування формується згідно з правилами бухгалтерського обліку, у тому числі за операціями з надання послуг під час перебування на спрощеній системі оподаткування у разі їх оплати при переході на загальну систему оподаткування, та у разі отримання оплати за послуги на спрощеній системі оподаткування і надання таких послуг під час перебування на загальній системі оподаткування. Розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за такими операціями. Платники єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період, як новостворені. Такий період для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня того ж року, відповідно до положень ст. 137 Кодексу щодо категорій платників податків, для яких встановлено зазначений період.

Щодо рентної плати за спеціальне використання води

             Як зазначив заступник начальника Центральної ОДПІ Дмитро Таран, правовідносини в частині оренди майна регулюються, зокрема, пунктом 1 статей 283 та 284Господарського кодексу України. Рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води, лімітів використання води, ставок плати та коефіцієнтів. За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником (пп. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).

Якщо водокористувачами - орендарями приміщень укладено окремий договір на поставку води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання

                 Якщо господарська діяльність суб'єкта господарювання полягає в наданні нерухомого майна в оренду, то такий суб'єкт господарювання - орендодавець отримує економічну вигоду від послуг оренди, розмір якої залежить, у тому числі, від наявності водозабезпечення нежитлових приміщень та розміру понесених орендодавцем витрат на утримання внутрішньобудинкових мереж в таких приміщеннях. Таким чином, якщо суб'єктом господарювання - орендодавцем приміщення було укладено договір на поставку води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання, а орендарями приміщень не було укладено окремі договори на поставку води, такі передані обсяги води вважаються об'єктом оподаткування рентною платою водокористувача-постачальника. Тобто суб'єкт господарювання, що здійснює використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, при наданні приміщень (нежитлових або житлових) обчислює та сплачує рентну плату за всі обсяги води, переданої ним через підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання до суб'єктів господарювання - водокористувачів, які здійснюють оренду об'єктів нерухомості (п. 255.3 ст. 255 Кодексу).

Якщо водокористувачами - орендарями приміщень укладено окремий договір на поставку води 

           Якщо водокористувачами - орендарями приміщень укладено окремий договір на поставку води з підприємством, яке надає послуги з централізованого водопостачання до орендованих об'єктів нерухомості та обсяги отриманої води використовуються як для здійснення господарської (виробничої) діяльності, так і для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, такі суб'єкти господарювання самостійно обчислюють та сплачують рентну плату за обсяги фактично використаної ними води. При цьому суб'єкт господарювання - орендодавець приміщення не є платником рентної плати за такі обсяги води, використані орендарями.

Порядок справляння акцизного податку при одночасному застосуванні двох ставок

             Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що листом ДФС України від 28.09.2016 р. №10209/О/99-99-15-03-03-14 надано роз’яснення щодо порядку справляння акцизного податку з пива солодового. Згідно норм Податкового кодексу України платниками акцизного податку є як особи, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, так і особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Таким чином, якщо суб’єкт господарювання виробляє і реалізує у роздрібній торгівлі пиво солодове, то він оподатковує акцизним податком операції з реалізації пива і як виробник, і як суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі. Звертаємо увагу, що чинними нормами Кодексу не передбачено звільнення від оподаткування операцій з підакцизними товарами у випадку, коли суб’єкт господарювання є виробником і суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі одночасно. Тому, при здійсненні роздрібної реалізації виробником пива солодового власного виробництва через заклад роздрібної торгівлі (ресторан-броварню тощо) оподаткування акцизним податком обсягів пива здійснюється одночасно за специфічною ставкою акцизного податку у розмірі 2,48 грн. за літр та адвалорною ставкою у розмірі 5 відсотків від вартості (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів при його реалізації. При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 217.1 ст. 217 Кодексу суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Мешканцям Харківщини про необхідність сплати податку на нерухоме майно

         Як зауважив заступник начальника Центральної ОДПІ Дмитро Таран, відповідно до статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, у власності яких знаходяться об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості податок. База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Щодо сплати податку у 2016 році за 2015 рік

           У 2016 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам нараховується за об’єкти нерухомого майна, які знаходились у їх власності в 2015 році. При цьому застосовуються  ставки та враховуються пільги, які були встановлені органами місцевого самоврядування у 2015 році. Наприклад, пільгова площа зі сплати податку на об’єкти житлової нерухомості по  Харкову складає: для квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;для житлових будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів незалежно від їх кількості – на 240 кв. метрів. Але, якщо власники використовують своє нерухоме майно з метою одержання доходів (надають в оренду, використовують у підприємницькій діяльності), вищевказані пільги не застосовуються.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості 

          Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлюються у розмірі, що не перевищує 2 відсотків від мінімальної заробітної плати на 1 січня року, за який сплачується податок. Тобто, якщо у 2015 році мінімальна заробітна плата стонам на 1 січня складала 1218 грн, то за 1 квадратний метр ставка податку на нерухоме майно становить 24,36 грн. Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення. У разі, якщо у власності громадянина перебувають об’єкти нерухомості, що підлягають оподаткуванню та він не отримав податкове повідомлення-рішення, слід звернутись до податкової інспекції за місцем реєстрації, з документами на право власності для проведення звірки та отримання реквізитів для сплати податку до бюджету.

Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію помилково складеної податкової накладної

                           Центральна ОДПІ інформує,  що у разі несвоєчасної реєстрації помилково складеної податкової накладної у  платника податків виникає відповідальность, передбачена статтею 120-1 ПКУ. А саме, відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних  протягом 180 календарних днів з дати їх складання призведе до накладення штрафу в розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної в таких документах. Цими нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної незалежно від причин, у зв’язку з якими було порушено цей строк. ПКУ не містить винятків з цього правила для помилково складених податкових накладних чи помилково виписаних. Разом з тим, наступне виписування розрахунку коригування із зазначенням причини виправлення помилки не змінює факту порушення строку реєстрації такої помилкової накладної (не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, зазначеною у податковій накладній). 

Як платники податків Харківщини звітують по контрольованим операціям з контрагентами

               Як повідомили в ГУ ДФС у Харківській області, суб’єктами господарювання регіону у 2016 році надано 90 Звітів про контрольовані операції за 2015 звітний рік із загальною сумою задекларованих контрольованих операцій 4 075,6 млн. грн.У фіскальному відомстві нагадали, що відповідно п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, платники податків, обсяг контрольованих операцій з одним контрагентом яких перевищує 5 млн. гривень, зобов’язані подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику до 1 травня року, що настає за звітним звіт про контрольовані операції. Проведеним аналізом одержаних Звітів виявлені платники податків, по яких існував ризик неподання Звіту та по яких існував ризик неповного відображення контрольованих операцій. За наслідками відпрацювання зазначених ризиків встановлено 17 суб'єктів господарювання, по яких підтверджено факт проведення контрольованих операцій та по яких Головним управлінням ДФС у Харківській області проведені контрольно-перевірочні заходи. За результатами проведених перевірок з питання неподання Звіту та/або неповного декларування контрольованих операцій у поданому Звіті, до підприємств застосовано штрафні санкції у сумі 3,5 млн. гривень. В ГУ ДФС у Харківській області відзначають, що в багатьох випадках причиною, що вплинула на підтвердження вищевказаних фактів є маніпуляція суб’єктами господарювання укладеними договорами в частині переходу права власності на товар.

Мніпуляція суб’єктами господарювання укладеними договорами в частині переходу права власності на товар

             Так, підприємства, нехтуючи однією з основних засад складання фінансової, податкової та статистичної звітності, фактично підмінюють умови укладених договорів, складаючи додаткові угоди та первинні документи, що змінюють умови поставок, які здійснюють вплив на визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток. Таким чином, щоб знизити вірогідність застосування податкових штрафів після проведення аналізу Звітів про контрольовані операції, платники податків повинні протягом року здійснювати аналіз проведених зовнішньоекономічних операцій для остаточного вирішення питання щодо віднесення операцій до контрольованих, та своєчасного надання Звіту про КО до ДФС України та відображення в них всіх проведених протягом звітного року контрольованих операцій.

Платник податку має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної

          Щоб виправити таку помилку, платник податку має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

З 1 грудня змінюються розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму

            Центральна ОДПІ інформує про збільшення з 1 грудня 2016 року прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати до 1600 грн. Підвищення соціально-економічних показників передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України  "Про Державний бюджет України на 2016 рік"  № 1384-VIII. При цьому прожитковий мінімум для різних категорій громадян з 1 грудня складе: для працездатних осіб – 1600 грн, осіб, які втратили працездатність - 1247 грн, дітей віком до 6 років -  1355 грн, дітей віком від 6 до 18 років - 1689 грн. Розмір погодинної мінімальної заробітної плати становитиме 9,59 грн.

Зміна цих показників з 1 грудня 2016 року вплине на:

- максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. З 1 грудня він збільшиться до 40 000 грн.

- мінімально та максимально допустимі розміри ЄСВ у 2016 році для платників єдиного податку. Вони відповідно складуть  352грн та 8800 грн . Збільшиться також і мінімальний розмір статутних капіталів господарських товариств, з 1 грудня його розмір становитиме 2 000 000 грн.

Водночас  незмінними залишаться :

-  граничний розмір добових - 275,60 грн (по Україні) та 1033,50 грн (за кордон);

-  сума податкової соцпільги  (689 грн), а також граничний розмір доходу, який дає  право на ПСП (1930 грн);

-  сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

-  суми нецільової благодійної допомоги;

-  ставки єдиного податку для І та ІІ групи;

-  ставки податку на нерухоме майно.

Ці показники обчислюються на основі розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. 

Припинення підприємницької дяльності: чи проводиться документальна позапланова перевірка?

                Згідно з пп. 78.1.7 ПКУ обставиною, наявність якої надаватиме контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, подання заяви про зняття з обліку платника податків. При цьому, п. 78.2 ПКУ визначає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться за зверненням такого платника податків.

У відповідністю з абзацом сьомим частини першої ст. 5 Закону про ЄСВ зняття з обліку платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців здійснюється органами фіскальної служби на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Право проводити документальні перевірки у фізичних осіб - підприємців звітів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску органи доходів і зборів використовують відповідно до положень ст. 13 Закону. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ. Враховуючи зазначене, використання контролюючими органами права на проведення документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, має здійснюватися за наявності визначених ПКУ обставин.

Керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків

          Разом з тим, згідно з п. 54.3 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію. Отже, у разі наявності визначених ПКУ обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи – підприємця, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.

Також державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи або внесення до Держреєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з нерухомістю

               ДФСУ у листі від 02.12.2016 р. №26173/6/99-99-15-03-02-15 розглянула ситуацію: підприємство планує укласти договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (квартири) в житловому будинку, будівництво якого незавершене, з продавцем, який є забудовником об’єкта житлового фонду. Майнові права на об’єкт інвестування є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію). Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов’язується передати підприємству — покупцю готовий об’єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі. Майнові права підприємства — покупця після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на об’єкт інвестування, оформлення та реєстрації платником податків — покупцем відповідних правовстановлюючих документів на цей об’єкт. Отже, як пояснюють податківці, у цьому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об’єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. Операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла третім особам звільняються від оподаткування ПДВ.

Чотири основні зміни для "неприбутківців" з 20 листопада 2016 року

         ДФСУ у листі від 08.12.2016 р. №39344/7/99-99-15-02-01-17 нагадує, що 20 листопада 2016 року набрав чинності Закон від 06.10.2016 р. № 1667-VIII. Ним уточнено окремі положення ПКУ щодо оподаткування неприбуткових організацій.

Основні зміни такі: 1) Фінансування видатків на утримання неприбуткової організацій, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) або їх частини. 2) Релігійним організаціям дозволено використовувати свої доходи на здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для таких організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя. 3) Підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій  є встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені пп. 133.4.2 ПКУ. До змін, внесених Законом № 1667, підставою для виключення з Реєстру було встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами. 4) Тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених пп. 133.4.1 ПКУ.

ДФСУ про визначення рівня рентабельності контрольованих операцій

            ДФСУ у листі від 23.11.2016 р. №25360/6/99-99-15-02-02-15 нагадує, що пп. 39.3.2.5 ПКУ встановлено невиключний перелік фінансових показників, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованих операцій (далі – КО) принципу "витягнутої руки" та можуть використовуватись під час визначення рівня рентабельності КО.

Вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів:

  • виду діяльності сторони контрольованої операції; розподілу функцій, ризиків, активів сторін;
  • економічної обґрунтованості обраного показника;
  • незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов'язаними сторонами.

 Для застосування методу чистого прибутку мають використовуватись показники рентабельності (фінансові показники)

         Водночас, метод чистого прибутку операції полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у КО, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.

Таким чином, ПКУ визначено, що для застосування методу чистого прибутку мають використовуватись показники рентабельності (фінансові показники), які розраховуються із використанням показника чистого прибутку (прибутку від операційної діяльності).

Зазначені положення ст. 39 ПКУ співпадають з рекомендаціями Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб. Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень ст. 39 ПКУ та з урахуванням рекомендацій Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб й Керівництва ООН з трансфертного ціноутворення для країн що розвиваються, використання методу чистого прибутку не передбачає можливість застосування фінансових показників валової рентабельності та/або валової рентабельності собівартості.

З 16 грудня застосування РРО при купівлі-продажу іноземної валюти є обов'язковим

        Відповідно до вимог Закону  про РРО та з урахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, з 16.12.2016 р. субʼєкти господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов’язані використовувати у своїй діяльності РРО. Для здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти розроблено та включено до Державного реєстру РРО модель В1-1, яка є спеціалізованим електронним контрольно-касовим реєстратором для зазначених операцій і належить до РРО, дозволених до первинної реєстрації. Водночас податківці зауважують, що у разі недотримання порядку проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти до субʼєктів господарювання, які здійснюють такі операції за рішенням відповідних контролюючих органів, застосовуються фінансові санкції, передбачені ст. 18 Закону про РРО.

Рада скасувала контракти, які повинні були діяти до закінчення АТО або демобілізації

           За документ проголосували 239 народних депутатів. Розробка законопроекту обумовлена необхідністю нормування проходження військової служби в період шляхом заміни контрактів, термін дії яких визначено "до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію". Так, згідно з документом:

- скасовуються контракти "до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію";

- нормується укладення громадянами України, які приймаються на військову службу за контрактом, контрактів з певними термінами їх дії. Також надається можливість в особливий період для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом по мобілізації на період АТО, які під час дії особливого періоду відслужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які уклали контракти терміном на 6 місяців, укласти нові контракти на термін 6 місяців або на триваліші терміни. Законом надається можливість звільнитися від військової служби відповідно до термінів і в обсягах, визначених центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями (але не пізніше ніж через рік з дня набрання чинності цим законом) військовим: -  які проходять військову службу за контрактом, термін контракту яких закінчився, дія контракту яких була продовжена понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, які під час дії особливого періоду відслужили не менше 18 місяців; -  уклали контракти на термін до закінчення особливого періоду та відслужили не менше 24 місяців.

Списання дебіторської заборгованості у платників податку, які застосовують касовий метод: що з ПДВ?

     Як роз’яснила заступник начальника Центральної ОДПІ Ірина Волошенюк, дебіторська заборгованість, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення. Таке списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг). Отже, платник податку, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари (послуги) повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг).

Визначаємо базу оподаткування акцизного податку з реалізації алкоголю, якщо при проведенні операції через РРО зроблено помилку

             Як зауважив начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев, базою оподаткування акцизним податком у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 ПКУ. Ставка акцизного податку для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до цього пункту, становить 5%. 

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є:

- дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону про РРО,

- для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару,

- у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.

При цьому абзацом другим ст. 2 Закону про РРО визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми

Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування РРО, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

  • дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
  • забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно». Відповідно до п. 8 Порядку при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку складається акт, в якому вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. Таким чином, базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів) є вартість таких підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) без урахування помилково проведених через РРО сум розрахунку.

Виробництво, оптова та роздрібна торгівля ліками - за новими Ліцензійними умовами

         Кабмін постановою від 30.11.2016 р. № 929 затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (окрім активних фармацевтичних інгредієнтів).

Ці Ліцензійні умови встановлюють:

- вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом,

- вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії для провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів). Дія Ліцензійних умов поширюється на всіх суб’єктів господарювання, зокрема, на зареєстрованих в установленому законодавством порядку юросіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, фізосіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).

Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії — їм відповідати

          Крім того, Постановою встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) до набрання чинності цією постановою, мають два місяці аби привести свою діяльність у відповідність із новими Ліцензійними умовами. Строк, протягом якого суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами до набрання чинності цією постановою, зобов’язані привести свою діяльність у відповідність із абзацом п’ятим пункту 165 Ліцензійних умов, затверджених цією постановою, становить один рік з дня набрання чинності цією постановою. Постанова набирає чинності з дня її опублікування (крім пунктів 194—200, 258, 259, 265 Ліцензійних умов, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 березня 2018 року).

Про «Вісник, право знати все про податки і збори»

Центральна ОДПІ м. Харкова рекомендує  передплатити офіційне видання органів Державної фіскальної служби України –  щотижневий журнал «Вісник, право знати все про податки і збори», який завжди запропонує найоперативнішу і корисну інформацію щодо податкового і митного законодавства.

Центральна ОДПІ м. Харкова