На допомогу армії херсонці направили 39 млн грн військового збору

За шість місяців ЦОП Херсонської ОДПІ прийняв 116 тис. відвідувачів

Протягом першого півріччя цього року у Центрі обслуговування платників Херсонської ОДПІ надано 116 тис. різноманітних послуг херсонцям та відвідувачам з інших регіонів. Зокрема, фахівці Херсонської ОДПІ надали майже 100 тис. інформаційних та більше 16 тис. адміністративних послуг.

Серед останніх, найбільшим попитом користується послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За шість місяців 2016 року було надано понад 6412 таких карток, з яких 1249 – у червні.

Також запитуваною з боку суб`єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. У січні-червні поточного року в Центрі надано понад 1,5 тис. таких послуг. Зокрема, у червні було зареєстровано 278 книг обліку розрахункових операцій.

Актуальною залишається послуга з видачі витягів з реєстру платника єдиного податку. Так, з початку 2016 року у Центрі обслуговування платників було надано 1386 зазначених витягів, з них 232 – надано у червні.

На допомогу армії херсонці направили 39 млн грн військового збору

Протягом січня-червня херсонці перерахували до Державного бюджету 39,3 млн грн військового збору. Це на 9,2 млн грн більше, ніж у першому півріччі минулого року.

Нагадаємо, що військовий збір запроваджено з 3 серпня 2014 року. Ставка цього податку складає 1,5% від об’єкта оподаткування. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору в бюджет є роботодавці, що виплачують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків, та податкові агенти – для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні.

Військовий збір з доходів, задекларованих громадянами за підсумками Деклараційної кампанії, сплачується ними самостійно.

Херсонські користувачі касової техніки нарахували 415 млн грн виручки

Протягом червня цього року міські суб’єкти господарювання – власники касових апаратів реалізували херсонцям товарів та послуг на 415 млн гривень. Це на 88 млн грн більше, ніж торік.

Наразі в Херсонській ОДПІ зареєстровано 2299 реєстраторів розрахункових операцій (РРО), тоді як у червні 2015 року їх було лише 1966.

Зазначимо, що Державна фіскальна служба України наказом від 16.06.2016 р.  №535 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Він містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

Одночасно втратив чинність попередній наказ ДФС України „Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій” №271 від 01.04.2016 р.

При прийнятті нового працівника на роботу необхідно повідомити органи ДФС

При цьому, повідомлення за укладеним трудовим договором має бути надане роботодавцем контролюючому органу до початку роботи новоприйнятого працівника. Такі вимоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Відповідно до постанови, зазначене повідомлення подається одним із таких способів:

  • засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Єдиний податок формує місцевий бюджет Херсона

Протягом січня-червня цього року херсонські спрощенці сплатили до бюджету 62,8 млн грн єдиного податку. Це на 20,7 млн грн більше, ніж минулому році.

Переважну частину надходжень (66%) забезпечили підприємці міста. Інші 34% надійшли від юридичних осіб – платників єдиного  податку.

Нагадаємо, що з 1 січня цього року відбулось збільшення ставок єдиного податку для платників третьої групи: з 2% до 3% для платників ПДВ, та з 4% до 5% для неплатників ПДВ.

Цифра на дня: в Херсоні більше 40 тисяч СГД

Станом на 1 липня 2016 року на податковому обліку в Херсонські ОДПІ перебуває 41 618 суб’єктів господарської діяльності (далі – СГД). Зокрема, у місті зареєстровано 24 673 фізосіб-підприємців, та 16 945 юридичних осіб.

При цьому, у 2016 році маємо позитивне сальдо розвитку підприємницької діяльності: з початку року зареєстровано 1481 нових підприємств та підприємців, тоді як кількість припинених платників податків складає 1105 СГД.

Зазначимо, що загалом херсонський бізнес у першому півріччі цього року сплатив до бюджетів всіх рівнів більше 887,6 млн грн податків та зборів, що на 243,7 млн грн більше, ніж торік.

У червні херсонці заробили 344 млн грн зарплати

Протягом червня цього херсонські роботодавці сплатили до бюджетів 75,8 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ). Виходячи зі ставки збору 22%, фонд заробітної плати херсонців склав 344 млн гривень.

Звертаємо увагу, що з 1 липня 2016 року Звіти з ЄСВ за звітний період «червень 2016 року» і Звіти з ЄСВ за наступні звітні періоди 2016 року подаються за новою формою та відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підготувати, заповнити й надіслати Звіт із ЄСВ в електронному вигляді за новими формами можна також, скориставшись електронним сервісом «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua).

За яких умов у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій?

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (ст. 49 ПКУ).

Платники, які реалізовують пальне, а також платники, які мають діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Таким чином, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків із застосуванням касових апаратів

За порушення норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, передбачені наступні штрафні санкції:

  • проведення розрахункових операції без використання РРО або розрахункових книжок: вчинене вперше – 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушенням товарів (послуг);
  • контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронній формі на РРО – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) за кожний випадок;
  • несвоєчасне подання (неподання) звітності з РРО до органу ДФС за місцем реєстрації РРО – 10 НМДГ за кожний випадок;
  • реалізація товарів, не облікованих у встановленому порядку – подвійна вартість товарів, не облікованих за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 НМДГ;
  • не оприбуткування у касах готівки – п’ятикратний розмір не оприбуткованої у касах готівки.

Пивом можна торгувати тільки за наявності ліцензії

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, тільки за наявності у них ліцензій.

З 1 липня 2015 року ліцензуванню підлягає діяльність, з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Отже, суб’єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (у т. ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Помилку у книзі доходів і витрат можна виправити

Платники єдиного податку, які не є платниками ПДВ відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ) зобов'язані вести книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової та митної політики.

Форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядок їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579.

Відповідно до вимог Порядку №579, записи у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом платника податку.

Реєстраційний номер облікової картки платника податку

Фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

За зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Зміни в  порядку обліку платників податків

З 10 травня набув чинності наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів” (далі - Порядок).

Документом визначено процедуру взяття на облік відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, викладено механізм передачі великого платника податків з одного контролюючого органу до іншого.

Також Порядок доповнено нормами щодо обліку платників на території СЕЗ „Крим” і в зоні АТО.

Відтепер Порядок не містить процедуру формування та направлення в Єдиний держреєстр повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Також з Порядку виключена форма № 18-ОПП, при цьому з'явилися додатки № 30-ОПП „Відомості про відсутність (наявність) заборгованості по сплаті податків і зборів” та № 31-ОПП „Відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи”.

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом (ст. 94 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

  • платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
  • фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
  • платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
  • відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
  • відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
  • платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
  • платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Сплачуйте податкове зобов’язання своєчасно

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Таку вимогу містить ст. 57 Податкового кодексу України

Звертаємо увагу платників, що з метою рівномірного наповнення платежів до бюджету для забезпечення реальної потреби в коштах для виконання соціальних видатків, зобов’язання по податках і зборах слід сплачувати своєчасно, не чекаючи його останнього дня.

За несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до бюджетів законодавством передбачаються штрафні санкції. 

Антикорупційний сервіс „Пульс” завжди на зв’язку

Херсонські платники податків мають можливість повідомляти Державну фіскальну службу України про неправомірні дії або бездіяльність працівників цього відомства та про можливі корупційні дії з їхнього боку за номером телефону (044)284-00-07 на сервіс „Пульс”. Він працює цілодобово.

При наданні інформації бажано представитись та назвати свої координати, обов’язково зазначити назву органу фіскальної служби, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника відомства, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та викласти суть проблеми.

Про результати розгляду звернень клієнтів повідомляють невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. У разі, якщо інформація потребує додаткового розгляду - загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів. Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

За спеціальне використання водних ресурсів міста херсонці сплатили 1,4 млн гривень

Цього року міські платники рентної плати за спеціальне використання води сплатили до бюджетів всіх рівнів 1,4 млн гривень В середньому, херсонські платники щомісяця сплачували більше 230 тис. грн податку.

Нагадаємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі – суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

За рахунок податкових пільг херсонці заощадили 68 млн гривень

З початку року херсонські платники податків скористалися податковими пільгами на загальну суму 67,7 млн гривень. Зокрема, платники ПДВ заощадили 58,6 млн гривень. Майже 8 млн грн податкових пільг отримали власники нерухомості, що не оподатковується або звільнене від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ще близько 1,1 млн грн заощадили херсонські підприємства на пільгах з податку на прибуток підприємств.

Зазначимо, що відповідно до Довідника пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів №78/2 від 01.04.2016р. наразі в Україні нараховується 161 пільга з податків і зборів.

Децентралізація в дії: податкові надходження до місцевих бюджетів зросли у 1,5 рази

Цього року міські платники податків перерахували до бюджетів нашої громади 516,8 млн грн податків та зборів. Це, у 1,5 рази більше (або на 175,1 млн грн), ніж у першому півріччі минулого року.

Збільшились і надходження платежів до Державного бюджету України від херсонських платників податків. Зокрема, у січні-червні цього року херсонці додали до державної казни 370,8 млн грн, тоді як торік – 302,2 млн гривень.

Загалом, до бюджетів усіх рівнів у першому півріччі від херсонських платників податків надійшло 887,6 млн грн, що на чверть мільярда більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.

За дозвіл торгувати алкоголем і тютюном міські підприємці сплатили 7,7 млн гривень

Протягом першого півріччя херсонські підприємці сплатили до міської казни 7,7 млн грн плати ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. При цьому за право роздрібної торгівлі було сплачено 5,2 млн грн, а за право оптової торгівлі підакцизними продуктами – 2,5 млн гривень

Нагадаємо, що за торгівлю алкоголем і цигарками без ліцензій до суб’єктів господарювання, які провадять оптову торгівлю застосовується штраф у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17 тис. грн, а до бізнесменів, що продають такий ж товар в роздріб – штраф 200% вартості реалізованої через РРО (книгу   обліку   розрахункових операцій)  продукції,  але не менше 10 тис. гривень.

На рахунки херсонських „студентів” перераховано 687 тис. грн податкової знижки

Цього року право на податкову знижку на навчання задекларували 617 херсонців. Вони прозвітували про 29 млн грн отриманих доходів та 5 млн грн понесених витрат у зв’язку із навчанням. Загальна сума зайво сплаченого податку за цією категорією декларантів склала 721 тис. грн, із яких 687 тис. грн вже надійшли на рахунків херсонців.

Нагадаємо, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Наближаються строки подання податкових декларацій сільськогосподарськими підприємствами

Відповідно до ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для виробників сільськогосподарської продукції встановлено річний податковий (звітний) період. Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 ПКУ, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, податковий (звітний) період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, останнім днем подачі виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток за податковий (звітний) період, який почався з 1 липня 2015 року і закінчився 30 червня 2016 року є 29 серпня 2016 року.

Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?

Відповідно до ст. 283 Податкового кодексу України, не сплачується податок за:

  • сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
  • землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
  • земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
  • землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування;
  • земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
  • земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
  • земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
  • земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

Коли програмісти працюють без ПДВ

Відповідно до п. 26¹ підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.

Для цілей зазначеної пільги до програмної продукції відносяться:

  • результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
  • криптографічні засоби захисту інформації.

Також підлягають звільненню від обкладення ПДВ операції з постачання послуг/виконання робіт, унаслідок надання/виконання яких відбуваються будь-які зміни в програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація).

Дивіденди оподатковуються військовим збором

Платниками військового збору є громадяни – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до вказаної статті об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Під терміном «пасивні доходи» для цілей оподаткування слід розуміти, зокрема такі доходи, як дивіденди.

Отже, оскільки дивіденди, нараховані на користь громадян – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Про розстрочення податкового боргу

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України).

Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу ДФС та укладено договір про розстрочення (п. 1.4 „Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків”).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню, здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами ДФС.

Строк дії розстрочення податкового боргу починається з дати прийняття органом ДФС рішення про розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом (ст. 94 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

  • платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
  • фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
  • платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
  • відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
  • відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
  • платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
  • платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Коли можуть бути скасовані штрафні санкції для платника податків?

  Відповідно до п. 35 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені ПКУ, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання.

Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.02.2016 № 40.

Прес-служба Херсонської ОДПІ

ГУ ДФС у Херсонській області