Навантаження на фонд оплати праці можна оптимізувати на законних підставах

При нарахуванні заробітної плати роботодавці можуть на законних підставах заощадити кошти на сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ). Для цього платники ЄСВ при нарахуванні заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами можуть застосовувати розмір ЄСВ з урахуванням понижуючого коефіцієнта (далі – коефіцієнт). При цьому необхідне одночасне виконання таких умов:

  • база нарахування ЄСВ в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;
  • після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
  • кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Зазначений коефіцієнт щомісячно самостійно обчислюється суб'єктом господарювання. Якщо в результаті  такого розрахунку його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

До речі, нарахована заробітна плата сумісникам також включається для розрахунків понижуючого коефіцієнта. При розрахунку понижуючого коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника ЄСВ.

Вищезазначені умови застосування понижуючого коефіцієнта передбачені Законом України від 02.03.2015 року № 219-VIII “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”.

З 1 липня продавці пива зобов'язані застосовувати касові апарати та мати ліцензії

Початок другого півріччя 2015 року для підприємців – платників єдиного податку другої та третьої груп розпочнеться з декількох податкових новацій. По перше, зазначені категорії підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

По друге, з 1 липня 2015 року діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв. Відтак, суб’єкти господарювання, які будуть здійснювати зазначену діяльність, зобов'язані мати відповідну ліцензію.

Звертаємо увагу на те, за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії на продаж алкогольних напоїв, окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом придбавати не потрібно.

По третє, з 1 липня цього року за торгівлю пивом без відповідної ліцензії передбачені штрафні санкції відповідно до вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Перевізники пасажирів при продажу талонів касові апарати не застосовують

Реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів. Зазначене передбачено пунктом 4 статті 9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Таким чином, перевізники рейсових автобусів і водії автобусів під час продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеним друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю не зобов’язані застосовувати РРО та розрахункові книжки. 

Як отримати облікову картку для дитини?

Потреба у обліковій картці фізичної особи – платника податків (далі – облікова картка), так званий “ідентифікаційний номер” здебільшого виникає у дорослих осіб при працевлаштування, нотаріальному оформленні різного роду договорів чи спадщини, проведенні банківських операцій тощо. Водночас така картка може знадобитися й дитині, оскільки деякі з них мають премії, стипендії тощо. Тож нагадаємо процедуру отримання  облікової картки для дитини.

Громадянин незалежно від віку (резиденти чи нерезиденти), для якого раніше не формувалася облікова картка, та який не включений до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язаний особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу фіскальної служби Облікову картку за формою № 1ДР. При цьому необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу.

Облікові картки дітей віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Облікова картка особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Отримати облікову картку можна протягом п’яти робочих днів з дня звернення громадянина, його законного представника або уповноваженої особи до органу фіскальної служби за місцем проживання такого громадянина, місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за Обліковою карткою до будь-якого органу фіскальної служби, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

Ознайомитися з цією та іншими консультаціями з питань справляння єдиного внеску, податкового та митного законодавства можна у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на веб-порталі ДФС України.

Перевезення вантажу з території ВЕЗ “Крим” на іншу територію України оподатковується ПДВ

Внутрішні перевезення – це перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України, а міжнародні перевезення пасажирів і вантажів – це перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону. Такі визначення внутрішніх і міжнародних перевезень містить стаття 1 Закону України від 05.04.2001 року № 2344-III “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 15.04.2014 року № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” тимчасово окупована територія України (АР Крим та місто Севастополь) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Отже, операції суб'єктів господарювання з постачання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом з території ВЕЗ “Крим” на іншу територію України оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків. Відповідно, на дату отримання коштів від замовника перевезення вантажу чи на дату оформлення документа, який підтверджує факт надання послуги з перевезення вантажу, залежно від того, яка з цих подій відбулась раніше, перевізник складає податкову накладну з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків на весь обсяг наданих послуг з перевезення вантажу.

Зазначена інформація міститься в листі ДФС України від 09.04.2015 року №7556/6/99-99-19-03-02-15 та в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на веб-порталі фіскального відомства.

За паливо, алкоголь і цигарки херсонці сплатили 28 млн грн акцизу

Протягом травня 2015 року від херсонських суб'єктів господарювання, які продають у роздріб пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо перерахували до казни Херсона та приміських селищних рад майже 7,7 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, а загалом із початку року – майже 28,2 млн грн.

Нагадаємо, що акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів  запроваджено з 1 січня 2015 року. Сплачують цей податок суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та його промислові замінники. Ставка податку складає 5 відсотків від вартості реалізованих у роздріб підакцизних товарів (з податком на додану вартість).

До слова, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів  повністю зараховується до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу таких товарів. Відповідно, усі мешканці місцевих громад мають бути зацікавлені виключно у легальному продажу алкогольних напоїв, пива, цигарок, пального. Адже за умови повної легалізації ринку підакцизних товарів місцеві громади щомісяця матимуть реальні кошти для вирішення своїх проблем.

З початку року 68 херсонців отримали доступ до публічної інформації

За перші п'ять місяців цього року до ДПІ у м. Херсоні надійшов 68 запит про надання публічної інформації, з яких: 65 – від підприємств, 3 – від громадян.
Переважна більшість запитів стосувались надання інформації про бізнес-партнерів суб'єктів господарювання, копій звітів і довідок. Податківці розглянули усі отримані запити та надали запитувачам необхідну інформацію.

Нагадаємо, що з метою створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації в країні діє Закон України від 13.01.2011 року №2939-VI “Про доступ до публічної інформації”.

Право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту на отримання публічної інформації.

Запит на отримання публічної інформації – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Такий запит повинен містити: прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є); загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання письмового запиту.

Для спрощення процедури оформлення письмового запиту запитувач може використати відповідну форму подання запиту. Її можна отримати в органах ДФС України або на веб-порталі ДФС України чи на субсайтах органів ДФС України у розділі “Публічна інформація”.

Херсонському бізнесу держава відшкодувала 21,7 млн грн ПДВ

Навіть у таких нелегких умовах сьогодення, держава дбає про розвиток економіки в Україні. Так, протягом січня-травня 2015 року херсонські бізнесові кола повернули на власні розрахункові рахунки понад 21,7 млн грн у вигляді бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ). З початку року обсяг відшкодування ПДВ збільшився на 4,5 млн грн, порівняно з відповідним періодом минулого року.

Слід зазначити, що з метою унеможливлення використання різних схем ухилення від оподаткування та нанесення державі збитків суми ПДВ, заявлені до відшкодування, ретельно перевіряються.

До слова інформація щодо здійсненого бюджетного відшкодування ПДВ органами Державної казначейської служби щомісячно оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього відомства.

Переїжджаєте жити за кордон задекларуйте доходи

За січень-травень цього року фахівці податкової інспекції Херсона видали херсонцям 82 довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку. Зазначена довідка подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Нагадаємо, що громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду, подати до органів фіскальної служби декларацію про майновий стан і доходи. Така вимога передбачена пунктом 179.3 статті 179 Податкового кодексу України.

Фіскальне відомство протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації перевіряє визначене податкове зобов'язання та сплату належної суми податку. У разі відсутності податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб видається відповідна довідка.

За право торгівлі підакцизною продукцією казна отримала 4,2 млн грн

Представники бізнес-середовища Херсона протягом п'яти місяців 2015 року сплатили до місцевого бюджету за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 4,2 млн грн, що на 436 тис. грн більше, аніж у 2014 році.

До речі, в Україні законодавчо заборонено продаж алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових і тютюнових виробів як особами, так особам, які не досягли 18 років.

Якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

За порушення зазначеної вимоги законодавства до суб’єктів господарювання застосовується штрафів у розмірі 6800 гривень.

Окрім цього, у такого суб’єкта господарювання анулюється ліцензія на продаж алкогольних та тютюнових виробів.

Також, порушення працівником підприємства торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, продаж зазначеної продукції особі, яка не досягла 18 років карається штрафом від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 1700 грн).

Бездоходна діяльність чи сплачувати підприємцю єдиний внесок “за себе”?

Для підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, єдиний внесок нараховується на суму доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Водночас слід врахувати те, що сума такого внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо підприємцем не отримано дохід у відповідному періоді  звітного року, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (з 01.01.2015 по 30.11.2015 – 20706 грн). При цьому сума єдиного внеску не може бути менше розміру мінімального страхового внеску (з 01.01.2015 по 30.11.2015 – 422,65 грн).

Зміни у розмірі отриманого доходу враховуються під час подання річної звітності підприємцями (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) за 2015 рік.

Прес-служба ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області 

Ірина Приходько

+ 380 (552) 32-74-02, (66) 610-08-60