Новини Херсонської ОДПІ

Ліцензії на продаж алкоголю та цигарок додали до бюджету 10 млн гривень

З початку року міські суб’єкти господарювання за придбані ліцензії на право торгівлі оптом і вроздріб алкогольними напоями та тютюновими виробами перерахували до місцевої скарбниці майже 10,2 млн гривень. Із цієї суми 2,5 млн гривень сплатили представники бізнесу, які займаються оптовим продажем алкоголю та тютюну.

Наразі представники бізнесу Херсона мають більше 800 ліцензій на торгівлю спиртним та цигарками. При цьому кількість бажаючих торгувати алкоголем та тютюном майже однакова.

Зазначимо, що ліцензія видається на одне місце торгівлі. Проте, один суб’єкт господарювання може мати декілька місць торгівлі в різних районах міста. В такому випадку, він має отримати відповідну кількість ліцензій.

Місцеві податки та збори принесли у казну громади 187 млн гривень

Відповідно до норм  Податкового кодексу України до місцевих податків та зборів належать: єдиний податок, податок на майно, туристичний збір та збір за місця для паркування транспортних засобів. У свою чергу податок на майно включає: податок на нерухоме майно, транспортний податок та плату за землю.

Загалом, перелічені місцеві податки та збори цього року принесли до бюджету Херсона 187 млн гривень. Зокрема, до міської казни надійшло 96,2 млн гривень єдиного податку та майже 89 млн гривень майнового податку. Місцеві збори додали до скарбниці трохи більше 1,3 млн гривень.

Від роздрібного продажу підакцизних товарів бюджет отримав 98 млн гривень

Протягом 9 місяців цього року акцизний податок із роздрібного продажу підакцизних товарів додав до міського бюджету 98,3 млн гривень. Це у 1,5 рази більше, ніж торік.

Зазначимо, що акцизний податок з роздрібного продажу закладений у вартості придбаного у Херсоні пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та нафтопродуктів. Операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Міські роботодавці сплатили 688 млн грн єдиного внеску

Цього року херсонські страхувальники перерахували на соціальні видатки майже 687,7 млн грн ЄСВ. Зокрема, у вересні херсонці сплатили 78 млн грн єдиного внеску, що на 5 млн грн більше, ніж у серпні поточного року.

Нагадуємо, що з 2016 року роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22% до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Також з початку року максимальну величину бази нарахування ЄСВ збільшено із 17 до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 травня 2016 року ця величина складає 36 тис. 250 гривень. Крім того, відтепер ЄСВ із заробітної плати (доходу) працівників не утримується.

Містяни інвестували у власне здоров’я та пенсію 1,7 млн гривень

Цього року 240 херсонців, які торік понесли витрати на сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення скористались правом на отримання податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб. Загалом вони задекларували 15,5 млн грн доходів та 1,7 млн грн витрат, понесених у зв’язку із страхуванням. За результатами перерахунку, таким громадянам повернуто з бюджету 230 тис. грн у вигляді податкової знижки.

Нагадаємо, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

У яких випадках авторська винагорода не підлягає обкладенню ЄСВ?

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця, на які не нараховується єдиний внесок (далі - Перелік), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170.

Відповідно до п. 9 р. 1 Переліку, ЄСВ не нараховується на винагороду, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури й мистецтва. Виняток становлять гонорари штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплати їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві. Такі гонорари підлягають обкладенню ЄСВ.

Тобто, якщо авторська винагорода виплачується громадянину, в т.ч. працівнику згідно з умовами трудового чи цивільно-правового договору, така винагорода є базою нарахування ЄСВ.

Херсонське бізнес-середовище розширюється

Цьогорічна статистка обліку платників податків у Херсоні свідчить про приємні зрушення у напрямку пожвавлення бізнес-середовища. Зокрема, протягом трьох кварталів поточного року кількість новостворених суб’єктів господарської діяльності у Херсоні склала 2240 платників. Для порівняння, за січень-вересень минулого року свій бізнес зареєстрували лише 1720 платників податків.

Загалом, цього року на обліку в Херсонській ОДПІ перебуває 42005 суб’єктів господарювання, тоді як торік – 40931 СГД.

Як перевірити правильність нарахованого податку на нерухомість?

Для цього платник податку має звернутись до органу фіскальної служби за місцем проживання із письмовою заявою щодо звірки даних. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку та надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідно до пп. 266.7.3 ПКУ, звірка даних може бути проведена щодо:

- об'єктів житлової та/чи нежитлової нерухомості, у т.ч. їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Про обов’язки податкового агента у разі виплати доходу підприємцю

При виплаті доходу податковий агент зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України.

Разом з тим, за певних умов податкові агенти не утримують такий податок із доходів, нарахованних (виплаченних) підприємцю за проданий ним товар (виконані роботи, послуги). Зокрема, для цього підприємець повинен надати своєму бізнес-партнеру копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності та здійснювати підприємницьку діяльність лише у межах обраних ним видів такої діяльності.

Про нараховані (виплаченні) на користь підприємця доходи податковий агент зобов’язаний повідомити органи фіскальної служби шляхом подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ). Сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь підприємців, відображається у вказаному розрахунку під ознакою доходу «157».

Як повернути переплачені суми податків?

Кожен платник може повернути собі помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання, за умов, затверджених законодавством (ст. 43 Податкового кодексу України).  

Для цього такому платнику необхідно подати заяву довільної форми про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. При цьому в заяві слід зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Про торгівлю на ярмарках та касові апарати

Українське законодавство зобов’язує готівкові операції проводити із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО). В той же час Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пункт 3 цього Переліку дозволяє здійснювати роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) без застосування РРО, але з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових.

При цьому, при реалізації продукції на ринках, ярмарках з лотка встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів на один суб’єкт господарської діяльності в сумі 200 тис. гривень. У разі перевищення зазначеного граничного розміру застосування РРО є обов’язковим.

Детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися і загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на веб-порталі ДФС України.

Запроваджено новий електронний сервіс для платників податків

На сайті Державної фіскальної служби запрацював новий електронний сервіс «Дані про взяття на облік платників», який розміщено в режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія).

Завдяки сервісу, для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

Скористатись послугою можна за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx

Чи може комунальне підприємство обрати єдиний податок?

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.

При цьому, ст. 291 ПКУ передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Господарським кодексом України визначено, що комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Тобто, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів, і їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25%. Крім того, ст. 8 ГКУ передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

Таким чином, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25%, зазначені підприємства не можуть обрати третю групу платників єдиного податку.

З цим роз’ясненням можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (категорія 108.01.01.).

За недостовірну інформацію у звіті про обсяги реалізованого алкоголю – штраф 17 тис. гривень

Після проведеного аналізу фахівцями Херсонської ОДПІ обсягів придбання та реалізації алкогольних напоїв, підприємствами оптової та роздрібної торгівлі згідно поданої суб’єктами господарювання звітності по формах 1-ОА, 1-РА, декларацій акцизного податку та реєстрів виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з’ясовано, що по окремим категоріям алкогольних напоїв загальний обсяг оптової реалізації у серпні поточного року більше обсягів реалізації у роздрібної торгівлі.

Причини існуючої різниці – наявність численних помилок у звітності в частині зазначення одиниці виміру продукції та неподання деякими платниками звітності за формами 1-РА. Також існує вірогідність невідповідності задекларованих сум акцизного податку обсягам роздрібного продажу.

Вказані вище звіти подаються щомісячно, протягом дії відповідної ліцензії, навіть якщо не здійснювався рух алкогольних напоїв та на залишках не було продукції.

Звертаємо увагу всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж алкогольних напоїв: відповідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі 17 тис. гривень.

Окремо зазначаємо, що при наданні декларації акцизного податку в додатку №6 вартість підакцизних товарів, що реалізовані в роздрібній торгівельній мережі визначається по обсягу реалізації цих товарів, зазначених в звіті 1- РА по кожній товарній позиції відповідно. 

Прес-служба Херсонської ОДПІ

ГУ ДФС у Херсонській області