Отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами можна у ЦОПах при податкових інспекціях

В ГУ ДФС у Харківській області нагадують, що ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизною групою товарів можна отримати як у Центрах обслуговування платників при державних податкових інспекціях, так й у Головному управлінні ДФС  у Харківській області. Для отримання  ліцензії, підприємці мають надати такі документи: - заяву; - копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. Ліцензії або рішення про відмову у видачі їх заявнику видається  не пізніше  10 календарних днів від дня отримання документів. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8 000 гривень у місті, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 гривень. Щодо плати за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами: на кожне місце торгівлі – 2 000 гривень, а на території сіл і селищ, за  винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 250 гривень. Ліцензія видається терміном на один рік, плата справляється щоквартально рівними частками.Загалом, в Харківській області роздрібною торгівлею підакцизними товарами займаються  2867 суб’єктів підприємницької діяльності. У 2015 році  їм було видано 9061 ліцензія:  на алкогольні напої – 5036 шт., тютюнові вироби – 4025 шт. А від сплати  за ліцензії до бюджету надійшло майже 40 мільйонів гривень.

Інша цікава інформація від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області:

В Західній ОДПІ повідомили, що з початку року від легалізації заробітної плати до бюджету надійшло 11,7 тис грн.

Заходи, спрямовані на легалізацію найманої праці, це не просто джерело наповнення місцевих бюджетів, але перш за все - відновлення соціальних гарантій та прав найманих працівників. Тому, з метою недопущення використання суб’єктами підприємницької діяльності найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, фахівці Західної ОДПІ м. Харкова постійно проводять всебічний аналіз поданої звітності, заслуховування роботодавців на засіданнях робочої групи. Як результат, за січень- лютий 2016 року фахівцями інспекції проведено 2 спільні зустрічі при районних державних адміністраціях, на яких заслухано 42 керівників підприємств, легалізовано трудові відносини 58 найманих працівників із роботодавцями. Крім того проведено 2 засідання робочої групи, на яких заслухано 65 керівників підприємств. Додатково до бюджету надійшло 3,8 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску – 7,9 тис. грн. Також протягом січня-лютого цього року проведено 7 результативних перевірок платників податків, які виплачували заробітну плату та інші доходи з порушенням чинного податкового законодавства, за результатами яких донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 15,8 тис. грн., єдиного соціального внеску – 9,0 тис грн. Як відзначають фахівці інспекції, виплата заробітної плати у „конвертах” – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Тому, легалізація заробітної плати - прихованої зайнятості, на сьогодні, є одним з найприорітетніших напрямків роботи органів державної влади

Якщо за 2015 рік сума доходів від двох і більше податкових агентів перевищує 146160 грн. – потрібно подати декларацію

Однією з особливостей Кампанії декларування у 2016 році є те, що фізичні особи, які протягом 2015 року отримували дохід від двох та більше податкових агентів, подають декларацію про майновий стан та доходи востаннє у зв’язку із змінами, внесеними до ст.167.1 Законом України від 24.12.2015 року №909  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Обов'язок подавати декларацію такими громадянами встановлено абз. «є» п. 176.1 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI в редакції, яка діяла до 01.01.2016 року. Згідно з вказаною нормою: По-перше, декларувати потрібно лише конкретний вид доходу, а саме зарплату та винагороди за цивільно-правовими договорами. По-друге, декларуються такі доходи лише у випадку їх отримання від податкових агентів. По-третє, декларувати потрібно доходи, отримані від двох та більше податкових агентів. I по-четверте, декларувати потрібно доходи лише в тому разі, якщо загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. У 2015 році ця сума становила 146160 грн. Нагадуємо, що податковим законодавством встановлено строк для подання декларації -  до 01 травня року, що настає за звітним; При отриманні доходів від двох та більше податкових агентів заповнюється додаток Ф1 до декларації про майновий стан та доходи.

На митному посту «Харків-аеропорт» виявили анаболічні препарати

45-річний громадянин однієї з країн Північної Європи намагався незаконно вивезти препарати анаболічної дії, які були виявлені в його валізі під час проведення митного контролю. В результаті проведення спільної операції співробітниками митниці,  Управління СБУ в Харківській області та прикордонниками на митному посту «Харків-аеропорт» були виявлені анаболічні препарати іноземного виробництва, які не сертифіковані в Україні. Під час огляду багажу одного з пасажирів рейсу «Харків-Стамбул» із застосуванням приладу Rapiscan знайдено велику кількість предметів, схожих на медичні препарати, та прийнято рішення про опитування громадянина про наявність у багажі незаконно переміщуваних предметів і товарів. Громадянин заявив, що не має при собі та у своєму багажі подібних товарів. При цьому він помітно нервував, що стало причиною проведення поглибленого огляду багажу. Після відкриття багажної валізи разом з особистими речами були виявлені поліетиленові пакети з анаболічними препаратами загальною вартістю, зі слів власника, близько 40 тисяч гривень. За даним фактом був складений протокол про порушення митних правил за статтями 471, 472 Митного кодексу України.

Про випадки, в яких платники податку звільнені від подання декларації про майновий стан і доходи

Західна ОДПІ м.Харкова  звертає увагу, що відповідно до п.179.4 ст.179 Податкового кодексу України) від обов`язку подання декларації звільняються: незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які є: - малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Поряд з цим, обов`язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст.179 ПКУ). Тобто, податкова декларація про майновий стан та доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною); -  перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув`язнені на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; -  перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; -  перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.- в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.

Нецільова благодійна допомога у розмірі понад 1710 грн. підлягає декларуванню

Західна ОДПІ м. Харкова нагадує про необхідність подання Декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - юридичної чи фізичної особи. Не оподатковується така допомога лише у випадку, якщо її загальна сума за 2015 рік не перевищила 1710 грн. Якщо ж сума становить більше вказаного розміру, то з перевищення потрібно сплатити податок на доходи за ставкою 15% (20%) та військовий збір у розмірі 1,5%. Для цього Вам потрібно звернутися до податкового органу за місцем реєстрації та подати податкову декларацію до 1 травня 2016 року, а податок необхідно сплатити до 1 серпня 2016 року. Нагадаємо, нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення визначених умов та напрямків її витрачання.

З 1 березня діє Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних

Постановою від 24.02.2016 р. N 114  Кабінет Міністрів України затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних. Даним Порядком визначається механізм внесення відомостей, що містяться в акцизних накладних та розрахунках коригування до акцизних накладних  за операціями з реалізації пального, до Єдиного реєстру акцизних накладних, надання даних, які містяться в Реєстрі.До Реєстру вносяться відомості щодо усіх акцизних накладних та розрахунків коригування, у тому числі акцизних накладних, які не надаються отримувачу пального, та акцизних накладних / розрахунків коригування, складених за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку. Для реєстрації в Реєстрі акцизні накладні / розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються протягом операційного дня. Операційний день триває щодня з 8 до 19 години. З метою підтвердження прийняття для реєстрації в Реєстрі акцизної накладної / розрахунку коригування платникові, який здійснює реєстрацію, надсилається квитанція в електронному вигляді. Квитанція про неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування із зазначенням причини надсилається протягом операційного дня платникові акцизного податку .Причиною неприйняття акцизної накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі є, зокрема,: - наявність помилок, допущених під час складання акцизної накладної / розрахунку коригування; -відсутність у Реєстрі відомостей, що містяться в акцизній накладній, яка коригується; - факт реєстрації акцизної накладної / розрахунку коригування з такими самими реквізитами.

При несвоєчасному поданні заяви 1-ПДВ відповідальність не передбачена

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при обов’язковій реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ. Якщо така особа не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ). При зміні даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ платник податку подає заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації. Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 ПКУ для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ. Положенням ст. 117 ПКУ встановлюються суми штрафу за неподання суб’єктами господарювання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи не у повному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ. Враховуючи викладене, відповідальність за порушення платником податку термінів подання до контролюючого органу реєстраційної заяви платника ПДВ за формою №1-ПДВ або додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» згідно зі ст. 117 ПКУ не передбачена.

Затверджено новий Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. №6 (далі – Наказ №6) затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі – Порядок). Водночас даним документом скасовано накази Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №450 «Про затвердження Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» та від 14.01.2014 р. №12 «Про затвердження Змін до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів». Зокрема, Порядком передбачено, що: - у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом ДФС здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу; - повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення у випадках: надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719; - заява може залишитись без задоволення у випадках: невідповідності заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку; недостовірності викладеної у заяві платника інформації; подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявності у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій. У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом органу ДФС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення.

Код УКТ ЗЕД

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ). Класифікація товарів за УКТ ЗЕД здійснюється за правилами, затвердженими Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 584).Таким чином, платник податку, який не є безпосереднім імпортером, при постачанні на митній території України товарів, які були ввезені (імпортовані) на митну територію України, повинен в податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, який визначається таким платником податку згідно із Законом №584.

 Скасовано податок на доходи фізичних осіб із благодійної допомоги для учасників бойових дій під час проведення АТО та членів їх сімей

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. №112 (далі – Постанова) затверджено перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Зазначену постанову прийнято відповідно до абзацу другого п.п. "а" п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України та оприлюднено на Урядовому порталі. Згідно з нормами Податкового кодексу України (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у будь-якій сумі (вартості), що: - надається благодійниками на користь учасників бойових дій або членів їх сімей (ці особи визначені абзацом другим п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу); - отримується благодійниками - фізичними особами – волонтерами (такі особи визначені п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) для надання такої допомоги на користь осіб учасників бойових дій або членів їх сімей (особи визначені абзацом другим п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). Така допомога не оподатковується у разі її надання (отримання) для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається зазначеною Постановою. Нагадаємо, що раніше сума такої допомоги для учасників бойових дій та членів їх сімей, фізичних осіб, які мешкають на території проведення АТО, або виїхали з даної території, учасників масових акцій громадського протесту в Україні у період з 21.11.2013 р. по 28.02.2014 р., а також 02.05.2014 р. в м. Одеса та фізичних осіб – переселенців з території АР Крим не повинна була перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму помноженого на 1,4.

 Виграші та призи в Україні оподатковуються двома податками

Пасивні доходи, виграші та призи, відповідно до норм Податкового кодексу України, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу громадянина. Тобто, вони оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Відповідальним за сплату податків під час нарахування та виплати на користь переможця його доходу у вигляді виграшу в лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів чи виграшів, отриманих у аматорських спортивних змаганнях та в інших випадках є особа, яка здійснює виплату виграшу. У 2016 році доходи у вигляді виграшів та призів оподатковуються податком на ходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Які обов’язкові реквізити запиту на публічну інформацію?

Відповідно до Закону України від 13.01.2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»  запит повинен містити: - ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є); - загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо; - підпис і дату за умови подання письмового запиту.

Чи передбачена адміністративна відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відсутність факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної або порушення строків такої реєстрації не є підставою для не відображення платником податку – продавцем товарів/послуг суми податку на додану вартість за такими податковими накладними в податкових зобов’язаннях відповідного звітного періоду, а отже не призводить до порушення порядку ведення податкового обліку. Тобто, відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відображення сум податку на додану вартість за такою податковою накладною у податкових зобов’язаннях звітного податкового періоду не передбачає притягнення до адміністративної відповідальності платника податку – продавця товарів/послуг.

Як визначається «максимальна величина бази нарахування єдиного внеску»?

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) «максимальна величина бази нарахування єдиного внеску  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» - максимальна  сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок. Згідно з внесеними змінами у 2016 році ця сума становитиме: з 1 січня – 34450 грн  (1378х25); з 1 травня – 36250 грн (1450х25); з 1 грудня – 38750 грн   (1550х25). Якщо розмір нарахованої заробітної плати перевищує дану суму, то єдиний внесок сплачується лише з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законодавством.

Як обчислюється акцизний податок з товарів, на які встановлені ставки в іноземній валюті?

Відповідно до пункту 217.3 статті 217 Податкового кодексу України (ПКУ) податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу. Податок з товарів (продукції), реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на двадцятий день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу. Згідно з пунктом 218.2 статті 218 ПКУ податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39¹ ПКУ, тобто застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі, якщо митна декларація не подається, - дня визначення податкових зобов’язань.

Чи включається сума акцизу до бази ПДВ?

Сума акцизного податку, нарахована при реалізації суб’єктом роздрібної торгівлі підакцизних товарів, до бази оподаткування ПДВ не включається. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, незалежно від форми розрахунків. Таким чином, сума акцизного податку, нарахована при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, до бази оподаткування податком на додану вартість не включається.

Про оподаткування продажу транспортних засобів

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда), не оподатковується. Але, якщо фізична особа продає або обмінює протягом звітного (податкового) року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, сума доходу підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. Декларація про отримані доходи в 2015 році подається до 1 травня 2016 року до податкової інспекції за місцем прописки (реєстрації в паспорті).

Сервіс «Пульс»

Телефон цілодобової лінії сервісу «Пульс» - (044) 284-00-07. За допомогою сервісу «Пульс» можна поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері.

Сервіс ДФС ЗІР

«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР») – сервіс, який забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності (оподаткування, митна справа, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), електронний цифровий підпис) шляхом перегляду за певні періоди інформації не лише по запитаннях-відповідях, розміщених у Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів.

Сервіс ДФС «Електронна митниця»

Сервіс передбачає здійснення митних процедур в електронному вигляді, використання електронних документів, у тому числі митних декларацій, засвідчених ЕЦП.

Електронний сервіс ДФС на допомогу платникам податків

«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» - сервіс ДФС, що допоможе оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, який можливо не є платником ПДВ, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою та інше (http://sfs.gov.ua/businesspartner).

Електронні сервіси для платників податків в системі електронного адміністрування ПДВ

Електронні сервіси для платників податків в системі електронного адміністрування ПДВ представлені на офіційному порталі ДФС України у розділі «Електронна звітність» > «Електронні сервіси для платників податків в системі електронного адміністрування ПДВ

Перевірки у 2016 році проводяться по-новому

Державна фіскальна служба України листом від 01.02.2016 №3069/7/99-99-22-04-02-17 (далі – лист ДФС №3069) надала роз’яснення щодо змін у податковому законодавстві, які внесені з 01.01.2016 Законом України від 24.12.2015 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» стосовно проведення перевірок, Законом №909 скорочено перелік та частково змінено обставини, за наявності яких може бути проведена позапланова документальна перевірка. Зокрема, внесено зміни до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України    (далі – Кодекс), а саме виключено можливість проведення перевірок з питань дотримання податкового законодавства у разі, якщо отримано податкову інформацію або за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу у редакції Закону №909 з 01.01.2016 можливість проведення документальних позапланових перевірок залишена лише для перевірок з питань дотримання валютного та іншого законодавства, не врегульованого цим Кодексом.У зв’язку з цим у разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, організацію та проведення документальних позапланових перевірок доцільно здійснювати на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено про виявлену недостовірність даних, та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту). Лист №3069 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/podatkoviy-kontrol/listi-dps/235142.html

Касові апарати без електронної стрічки з 1 січня 2016 року застосовувати не можна

З 1 січня 2016 року завершився перехідний адаптаційний період для заміни чи доопрацювання касової техніки на таку, що формує електронну контрольну касову стрічку. Відтак, застосування РРО, що не забезпечує подання електронними каналами зв'язку копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, з нового року заборонено. Нагадаємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Законом України від 01 липня 2015 року № 569-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Отож, з 1 січня 2016 року фахівці ДФС отримали право застосовувати штрафи до тих підприємців, котрі не подбали про належне доопрацювання РРО.

До 16 березня подається заява на спрощену систему оподаткування, або на застосування іншої групи платників єдиного податку

Західна ОДПІ м. Харкова повідомляє, що не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу треба подати заяву. Суб’єкт господарювання, який є платником  інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ). За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податковим Кодексом України для обраної групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп  платників єдиного податку, шляхом подання  заяви (п.п. 298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ). При цьому, у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленого для третьої групи, яка включає податок на додану вартість.

Щодо особливості сплати авансових платежів підприємцями на загальній системі оподаткування з 2016 року

Починаючи з 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються самостійно згідно з фактичними даними розміру чистого доходу, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу. Такі авансові платежі сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Зазначена норма визначена підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України з урахування змін, внесених Законом України від 24.12.15 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Щодо оподаткування процентів на поточних або депозитних банківських рахунках та вкладах (депозитах) у кредитних спілках

Відповідно до ст. 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування – про це повідомила заступник начальника Західної ОДПІ м. Харкова Олена Мамаєва під час зустрічі з платниками податків району. Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу. Водночас податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у підпункті 170.4.1 Кодексу, у податковому розрахунку відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку.

З 1 квітня 2016 року податкова накладна з ПДВ складається за новою формою

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 затверджено нову форму податкової накладної та Порядок її заповнення. Наказ набирає чинності з 1 числа другого місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Документ опубліковано в «Офіційному віснику України» №10 ст. 455 за 12.02.2016, таким чином нова податкова накладна та Порядок її заповнення набирають чинності з 1 квітня 2016 року. Реквізити податкової накладної приведені у відповідність до обов’язкових реквізитів, встановлених п. 201.1 Податкового кодексу України. Так із заголовної частини накладної виключено дані про:  місцезнаходження покупця/продавця;  номер телефону;  вид цивільно-правового договору;  форма проведених розрахунків. У порядковому номері нової податкової накладної міститься лише один символ «/», до якого зазначається порядковий номер ПН, а після – код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування (2 або 3), у разі складання ПН за такою діяльністю, або код 5 – у разі складання ПН оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції. Нова форма податкової накладної містить 2 розділи:  Розділ А (рядки І-Х), до якого вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які вона складається, зокрема, загальна сума ПДВ, обсяги постачання та інформація щодо зворотної тари (у разі її наявності); Розділ Б, у якому зазначається інформація про товари/послуги, за якими проведена операція, за якою складається ПН. Аналогічні зміни внесено і до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.

До уваги перевізників та підприємців: щодо транзиту територією України

За повідомленням Мінінфраструктури України, використання українських транзитних дозволів для вантажних автотранспортних засобів з місцем реєстрації Російська Федерація квоти 2016 року поновлено. Російські вантажні автотранспортні засоби можуть перетинати державний кордон України за наявності українського транзитного дозволу квоти 2016 року, виданого для російських перевізників для здійснення транзитних вантажних автомобільних перевезень автомобілями з місцем реєстрації Російська Федерація. Відповідно до Закону України від 13.11.1999 №1172-XIV «Про транзит вантажів» Україна забезпечує свободу транзиту вантажів шляхом: відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту, вільного вибору учасниками транзиту транзитних послуг, робіт (крім випадків, визначених законами та міжнародними договорами України), їх надавачів (виконавців), засобів транзиту, а також маршрутів транзиту та  відсутності необґрунтованих затримок і обмежень, у тому числі стосовно засобів транзиту.

Використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів допускається за письмовою угодою сторін

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Пунктом 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України від 23 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при здійсненні операцій факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою угодою сторін, в якій повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів. Тобто використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою угодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України, крім випадків застосування первинних документів типових і спеціалізованих форм, якими не передбачено використання факсимільного відтворення підпису.

Ліквідація основних засобів без згоди платника податку не розглядається як постачання

Відповідно до п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. При цьому пп. 189.10 ст. 189 ПКУ визначено, якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання. Виходячи з вищезазначеного, ліквідація основних засобів для цілей оподаткування не розглядається як постачання, у разі, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку (ліквідація у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, у разі викрадення), та має бути підтверджена:  документами відповідно до законодавства (сертифікат Торгово-промислової палати України, Акти державних, правоохоронних та судових органів, тощо);  поданням контролюючому органу відповідних документів про знищення, розібрання або перетворення основних засобів. Такі документи подаються до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, у якому виникають такі обставини і здійснюється ліквідація основних засобів.

До уваги платників: оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ

На виконання підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 22.02.2016 №68ДФС оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Інформація розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України в підрозділі «Повідомлення про Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України» розділу «Відшкодування ПДВ» http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav.

Про помилкове складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН платник ПДВ, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг з дотриманням визначених термінів реєстрації.   В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування. Отже, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній та/або розрахунку коригування, не підлягають відображенню в декларації. Зазначена норма роз’яснена в листі ДФС України від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15

При отриманні доходів за кордоном громадяни повинні подати декларацію до 1 травня 2016 року

Громадяни, які отримують іноземні доходи, в обов'язковому порядку повинні до 1 травня поточного року подати річну податкову декларацію до територіальних органів ДФС за місцем прописки-про це нагадала заступник начальника Західної ОДПІ м. Харкова Олена Мамаєва під час семінару з платниками податків району. Крім того, їм необхідно до 1 серпня цього року із суми задекларованих доходів сплатити податок на доходи фізичних осіб. Вказана норма передбачена пп. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України. Також зазначимо, що із зарплати легально працюючого за кордоном громадянина України сплачується податок за правилами країни отримання доходу. За підсумками року такий громадянин зобов'язаний подати річну податкову декларацію про одержані доходи і сплатити податок. У випадку, коли між Україною і країною отримання доходу підписано договір (Конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування, і у фізособи є довідка про сплату податку за кордоном, то сума річного податкового зобов'язання зменшується на суму податку, сплаченого за кордоном.

Фахівці Західної ОДПІ м. Харкова вчили працювати реалізаторів пального в умовах чинного законодавства

На семінарі-практикумі для реалізаторів пального району спеціаліст з контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Ярослав Попов повідомив про нововведення, які передбачені Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII. За його словами, з 1 березня запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та вводиться акцизна накладна, як обов'язковий електронний документ, що складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку. Фахівець також нагадав, що протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 березня 2016 року, суб’єкти господарювання зобов'язані подати контролюючому органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального та зареєструватися в податковій інспекції як платники акцизного податку на підставі відповідної заяви.

Західна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області