Податкова інформація від Центральної ОДПІ

Оподаткування допомоги від роботодавця на лікування

ДФС у листі від 19.08.2016 р. №18024/6/99-99-13-02-03-15 нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного ПДФО доходу платника не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника, у т.ч., але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування (пп. 165.1.19 ПКУ). Вищезезначена норма може бути застосована роботодавцем за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Підтвержуючі документи

Підтверджуючими документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізособи - платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

Зверніть увагу!

ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні ПДФО та військовим збором сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном. І на цьому наголошують й податківці у роз'ясненні. Тому можна зробити висновок, щопідприємство при оплаті лікування працівника за кордоном має діяти за вищенаведеними правилами.

Відображення у ф. №1ДФ

Згідно з Довідником ознак доходів під ознакою доходу "143" відображається дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів, зокрема, його роботодавця.

Доля ЄСВ

Крім того податківці нагадують, що згідно з п. 14 р. І Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженим постановою КМУ  від 22.12.2010 р. №1170, матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не є базою нарахування єдиного внеску.

Оновлено "Єдине вікно подання електронної звітності"

ДФС оприлюднила нове програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"», версія 1.25.0.0 (станом на 23.08.2016 р.). Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення до 23.08.2016 р. включно.

Оприбуткування розмінної монети відокремленим підрозділам госпсуб’єкта

Як зауважив начальник Центральної ОДПІ м. Харкова Юрій Зайцев,  підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу. Відокремлені підрозділи підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або розрахункових книжок та веденням книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть. Тож, якщо відокремлені підрозділи здійснюють готівкові розрахунки виключно із застосуванням РРО та веденням книги обліку розрахункових операцій, без ведення касової книги за місцем розташування відокремлених підрозділів (місць проведення розрахунків), то розмінна монета залишена в скриньці РРО з попереднього дня в межах, що не перевищує установлений ліміт каси, вноситься до пам’яті РРО з використанням операції «службове внесення».

Компенсація земельного податку від орендаря: з ПДВ чи без нього

Об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.Водночас до податкового кредиту належать суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг. Отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватись як операція з постачання послуг з метою оподаткування ПДВ. Таким чином, кошти, які надійшли у вигляді компенсації з оплати земельного податку, не включаються до бази оподаткування та не оподатковуються ПДВ.

Немає авансів — немає коригувань фінрезультату за дивідендами

ДФСУ у листі від 20.04.2016 р. №1036/2/99-99-19-02-02-10 платник податку на прибуток не зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму отриманих доходів у вигляді дивідендів від інших платників податку на прибуток, якщо при виплаті таких дивідендів не сплачувався авансовий внесок з цього податку відповідно до пп. 57.1-1.2 ПКУ.

А саме: платник податку не зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму отриманих доходів у вигляді дивідендів від:

— платників податку, що не сплачують авансові внески при виплаті дивідендів у межах суми об'єкта оподаткування за відповідний звітний період;

— платників податку на прибуток, що не сплачують авансові внески при виплаті дивідендів у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

— материнської компанії — платника податку на прибуток, у разі якщо при виплаті таких дивідендів не сплачувався авансовий внесок з цього податку відповідно до пп. 57.1-1.3 ПКУ;

— ІСІ.

Вересневі новації: що і для кого змінюється?

У вересні подаємо декларацію з ПДВ за новою формою!

Подання декларації з ПДВ, яка враховує зміни, внесені з 1 липня 2016 рокунаказом Мінфіну  від 25.05.2016 р. № 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року.

З 1 вересня зростають тарифи на електроенергію

Згідно з графіком Нацкомісії, електроенергія для населення подорожчає на 25-30%, залежно від рівня споживання. 

Перевірка банками документів про фінансові операції - згідно з новим Положенням

Національний банк постановою від 15.08.2016 р. №369 затвердив Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, яке набирає чинності 1 вересня 2016 року.

З 1 вересня бізнес зможе збільшувати капітал за рахунок достроково погашених валютних зобов’язань перед нерезидентами

Нацбанк розширив можливості для реструктуризації валютного боргу українських компаній для подальшого збільшення їх статутного капіталу. З цією метою Нацбанк постановою від 23.08.2016 р. №375 вніс відповідні зміни до чинної постанови НБУ від 07.06.2016 р. № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України". Зміни, внесені Постановою №375, набувають чинності з 1 вересня 2016 року. При цьому зміни до постанови Правління №342 будуть діяти до втрати чинності цим документом, тобто до 14 вересня 2016 року включно.

З 5 вересня - нові форми реєстраційних карток для отримання ЕЦП

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 р. №118  затверджено нову редакцію таких реєстраційних форм:

  • Реєстраційна картка (для юридичної особи);
  • Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);
  • Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.

Проте форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 2 вересня 2016 року включно.

Скорочено перелік документів для держреєстрації речових прав на нерухомість

Уряд  постановою від 23.08.2016 р. №553 скоротив перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Зміни наберуть чинності 6 вересня. 

Подовжено термін запровадження ліцензування міжнародних вантажних перевезень

Кабмін затвердив зміни до Ліцензійних умов у сфері автомобільного транспорту, якими подовжив термін запровадження ліцензування міжнародних вантажних автоперевезень з 6 до 10 місяців. Зміни наберуть чинності з 6 вересня.  

З 6 вересня будуть збільшені граничні показники вартості палива для надання пільг і субсидій

Кабмін постановою від 08.08.2016 р. №540 вніс зміни до пункту 2 постанови КМУ від 23.04.2012 р. №356. Документом встановлюються гранична ціна твердого палива на рівні 2000 гривень за одну тонну (це на 23,5% більше, ніж у попередньому році) та 200 гривень на один балон скрапленого газу. 

План-графік документальних планових перевірок буде формуватися за новим порядком

Мінфін наказом від 04.08.2016 р.  №723 виклав в новій редакції Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків і визначає:

  • структуру плану-графіка проведення документальних планових  перевірок платників податків;
  • порядок відбору до плану-графіка платників податків — юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів;
  • порядок відбору до плану-графіка самозайнятих осіб;
  • порядок відбору до плану-графіка платників податків — юридичних осіб щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Факсиміле у касових документах: бути чи не бути

Відповідно до частини третьої ст. 207 ЦКУ використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. ДФС зауважує, що чинним законодавством не встановлено чіткого визначення термінів ”факсимільний підпис”, а також не врегульовано питання щодо порядку їх використання. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації роботи з готівкою визначається Положенням №637.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства

Відповідно до п. 3.3 Положення №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Згідно з п.3.4 Положення №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Відповідно до п.3.6 Положення №637 видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв’язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім’я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. При видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис ”За довіреністю”. Тобто використання факсиміле для підпису прибуткових і видаткових касових ордерів (інших касових документів) чиним законодавством не передбачено.

Заповнюємо заяву про реєстрацію платником акцизу у разі реалізації пального через пересувні засоби

Суб’єкт господарювання при здійсненні реалізації пального (у т. ч. оптової) не зі стаціонарних пунктів реалізації пального (пересувними засобами) зазначає всі дані, встановлені формою Заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява). При цьому у графах 2-3 пункту 5 «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального» Заяви зазначає найменування та код пункту реалізації (пересувного засобу), прийняті самим суб’єктом господарювання, а у графах 5-7 такий суб’єкт вказує відомості щодо місцезнаходження офісу (місця реєстрації суб’єкта господарювання).

Роздрібна реалізація алкогольних коктейлів: чи бути акцизу?

Начальник Центральної ОДПІ Юрій Зайцев роз’яснив що акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються операції з реалізації коктейлів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, якщо вміст спирту етилового в таких напоях перевищує 0,5% об’ємних одиниць. Базою оподаткування акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів. Тобто, при визначенні бази оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема коктейлів, слід ціну реалізованого товару розділити на 105 та помножити на 100 (ціна коктейлю – 105% складається з вартості товару з податком на додану вартість – 100% та акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 5%).

Строки для повернення авансу, якщо відрядження не відбулося

Кошти (аванс) відрядженому працівникові повинні видаватися перед від’їздом у відрядження. Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти. При цьому, у разі неповернення таким працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження, сума таких коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, включається до оподатковуваного доходу такого працівника.  Такий строк повернення коштів встановлено п. 11 розд. ІІ Інструкції №59, норми якої не поширюються на підприємства небюджетної сфери. Тому підприємствам небюджетної сфери порядок та строки повернення коштів виданих на відрядження, яке скасовано, слід включити у розроблене Положення про відрядження. 

Начисление и уплата пени в случае несвоевременной уплаты согласованной суммы денежного обязательства

Пеня нараховується після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається: 

  • при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;
  • при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні.

Нарахування пені закінчується зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку

Пеня, визначена пп. 129.1.1 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. Згідно з п. 131.2 ПКУ при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. 

Якщо платник податків не виконує встановленої п. 131.2 ПКУ черговості платежів або не визначає її у платіжному документі

Якщо платник податків не виконує встановленої п. 131.2 ПКУ черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки. Відповідно до пп. 129.1.1 ПКУ у редакції, що діяла до 01.09.2015, пеня нараховувалась, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ. Таким чином, у разі несплати платником податків самостійно нарахованих сум грошових зобов’язань, на суму податкового боргу, що виник до 01.09.2015, пеня нараховується від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ. Якщо податковий борг при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником виник після 01.09.2015 р. нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Мобілізовані підприємці не плятять ЕСВ у випадку подання заяви в ДФС після демобілязації або лікування!

Підприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, якщо вони не є роботодавцями. Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).    

Когда застосовуються звичайні ціни при нарахуванні ПДВ

Що таке звичайна та ринкова ціна?

 Як зауважила заступник начальника Центральної ОДПІ Ірина Волошенюк, звичайною ціною вважається ціна товарів, робіт чи послуг, визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі. Обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Нарахування ПДВ

Згідно з загальними правилами нарахування ПДВ, які наведені у статті 188 ПКУ, якщо платник ПДВ продаватиме покупні товари, то ПДВ має нараховуватися на їх договірну вартість, при цьому база оподаткування не може бути нижчою за ціну їх придбання. Якщо ж продаються самостійно виготовлені товари чи послуги, то база для нарахування ПДВ не може бути нижчою за звичайні ціни, які склалися на момент постачання аналогічних активів.

Для уникнення негативних наслідків у вигляді донарахувань податкових зобов’язань з ПДВ та фінансових санкцій під час податкових перевірок, платнику доцільно:

- періодично проводити маркетингові дослідження,

- документувати їх результати, в яких має бути чітко зафіксовано, що на момент поставки ціна на власні товари чи послуги відповідала рівню звичайних цін, враховуючі аналогічні за характеристиками активи, умови та час постачання тощо.

Операції, для яких ПКУ передбачено конкретні параметри у питанні застосування звичайних цін

Є перелік окремих операцій, під час здійснення яких Податковим кодексом встановлені конкретні параметри у питанні застосування звичайних цін. Наприклад, якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню (крім встановлення мінімальних або індикативних цін), звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. У разі встановлення державою мінімальної ціни, звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну. Вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни, якщо під час здійснення операції проведення оцінки є обов'язковим. Якщо обов'язковість проведення аукціону передбачено законом, звичайною вважається ціна, яка склалася за його результатами. Якщо продаж активу, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Зарахування від’ємного ПДВ в рахунок інших платежів: пояснює ДФС

ДФСУ у листі від 10.08.2016 р. №17273/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснила, що від’ємне значення ПДВ, розраховане платником за результатами звітного (податкового) періоду, за заявою платника може бути задеклароване, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, до бюджетного відшкодування:

  • на поточний рахунок платника податку;
  • у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки контролери зобов'язані:

  • або подати Казначейству висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;
  • або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до держбюджету.

У разі наявності у платника податку податкового боргу

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу. Сума від'ємного значення, що не перевищує реєстраційну суму на момент подання декларації з ПДВ (рядок 20 декларації з позначкою "0110"), підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2), зокрема у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів (відображається у рядку 20.2.2). При заповненні рядка 20.2 є обов'язковим подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі – Додаток 4).

Додаток 4, який подається у зв’язку з декларуванням від’ємного значення до бюджетного відшкодування, заповнюється з урахуванням такого:

  • відомості, необхідні для формування показників критеріїв, встановлених пп. 200.19.3 ПКУ, відображаються за трьома таблицями;
  • бюджетне відшкодування, визначене у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображається окремо.

Отже, платник при декларуванні від’ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов’язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів відображає у Додатку 4 у відповідній таблиці код бюджетної класифікації, код виду платежу, на який платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 декларації з ПДВ.

Зачисление отрицательного НДС в счет других платежей: разъясняет ГФС

ДФСУ у листі від 10.08.2016 р. №17273/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснила, що від’ємне значення ПДВ, розраховане платником за результатами звітного (податкового) періоду, за заявою платника може бути задеклароване, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, до бюджетного відшкодування:

  • на поточний рахунок платника податку;
  • у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки контролери зобов'язані:

  • або подати Казначейству висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;
  • або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до держбюджету.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу

Сума від'ємного значення, що не перевищує реєстраційну суму на момент подання декларації з ПДВ (рядок 20 декларації з позначкою "0110"), підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2), зокрема у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів (відображається у рядку 20.2.2).

При заповненні рядка 20.2 є обов'язковим подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі - Додаток 4).Додаток 4, який подається у зв’язку з декларуванням від’ємного значення до бюджетного відшкодування, заповнюється з урахуванням такого:

  • відомості, необхідні для формування показників критеріїв, встановлених пп. 200.19.3 ПКУ, відображаються за трьома таблицями;
  • бюджетне відшкодування, визначене у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображається окремо.

Отже, платник при декларуванні від’ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов’язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів відображає у Додатку 4 у відповідній таблиці код бюджетної класифікації, код виду платежу, на який платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 декларації з ПДВ.

Необоснованное уведомление-решение по налогу на недвижимость или транспортному налогу: как быть?

Як зауважив начальник Центральної ОДПІ-Юрій Зайцев,  у разі встановлення випадків необґрунтованого формування ППР з транспортного податку (зняття з обліку транспортного засобу тощо) або податку з нерухомості (розбіжностей між даними бази контролюючих органів та даними платника тощо) фізособи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації з підтверджуючими документами для проведення звірки даних щодо:

  • об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку.

Правительство упростило процедуру подачи документов для получения лицензии

Кабмін постановою від 23.08.2016 р. №561 затвердив Порядок подання документів в електронному вигляді до органу ліцензування та видачі ним документів в електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку.Зокрема, передбачено, що органи ліцензування протягом двох місяців затверджують за погодженням з Мінекономрозвитку шаблони електронних документів та забезпечують оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних веб-сайтах та на єдиному державному порталі адміністративних послуг.  Подання електронних документів здійснюватиметься через портал за допомогою інструменту сервісу “Замовити послугу” у п’ять етапів:

  • вибір центру надання послуги;
  • вибір послуги;
  • заповнення шаблонів;
  • завантаження електронних документів;
  • замовлення послуги.

Електронний документ вважатиметься отриманим органом ліцензування, з часу надходження до заявника електронного підтвердження. У разі подання електронних документів заявник не подає їх на паперових носіях.

Особенности расторжения трудового договора по инициативе работника

Відповідно до статті 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до навчального закладу;
  • неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
  • догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом;
  • інші поважні причини.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.Якщо між працівником та роботодавцем укладено строковий трудовий договір, то згідно зі ст. 39 КЗпП, такий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в таких випадках:

- хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором;

- порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору - у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 КЗпП.Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Внесок Харківщини до бюджетів усіх рівнів за вісім місяців   - майже 19 млрд. грн. податків та зборів

Це на 6,9 млрд. грн. більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту збору платежів до відповідного періоду минулого року склав  158,3 %. В той же час, у серпні до бюджетів усіх рівнів зібрано 2,8 млрд. грн. платежів, що на 1,3 млрд. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Темп росту збору платежів до минулого року склав  188,6 %. При цьому, до Державного бюджету за січень-серпень мобілізовано 13,2 млрд.грн., що на 5,0 млрд. грн. або в 1,6 рази більше ніж за відповідний  період минулого року. За серпень до Держбюджету зібрано 1,9 млрд.грн., що на 1,0 млрд.грн. більше ніж за серпень 2015 року.  Значну увагу в фіскальній службі області приділяють наповненню місцевих бюджетів, кошти з яких направляються на розвиток міста і області та забезпечення благополуччя мешканців Слобожанщини. Тож  місцевий бюджет протягом січня-серпня  2016 року поповнився на 5,6 млрд. грн., що на  50,2% або майже на 2 млрд. грн. більше минулорічного показника. При цьому, за серпень поточного року до місцевого бюджету надійшло 858,1 млн. грн., що на 294,1 млн.грн. більше ніж у серпні 2015 року. «Ми  забезпечуємо для платників Харківщини усі умови для їх обслуговування. Більшість наших платників сумлінні, з активною громадською позицією, розуміють, що бюджету потрібні кошти, тож наша задача зробити так, щоб процес сплати податків для такого платника  був зручним, якісним та комфортним», - відзначає начальник ГУ ДФС у Харківській області Микола Рибаков.

                                                                                                Центральна ОДПІ м.Харкова