Податкова міліція припинила незаконну діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних виробів

Податковою міліцією у ході розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 ККУ) припинено незаконну діяльність з придбання дорогоцінних металів і каміння, подальшого виготовлення з них ювелірних виробів та реалізації їх через роздрібну мережу магазинів. Встановлено, що за допомогою підставних осіб за готівкові кошти незаконно скуповувались дорогоцінні метали і каміння. У подальшому з придбаної сировини виготовлялись різноманітні ювелірні прикраси. Готові коштовні вироби нелегально клеймувалися та реалізовувались через роздрібну мережу магазинів відомої торговельної марки без відображення у бухгалтерських та податкових звітностях. За час своєї діяльності злочинцями незаконно проклеймовано понад 1000 кг ювелірних виробів. Співробітниками податкової міліції проведено 23 обшуки в офісі, роздрібній мережі і приватних домоволодіннях фігурантів провадження у Києві, Харкові, Одесі та Дніпропетровську. За результатами обшуків вилучено ювелірні вироби на суму 21,6 млн. грн., готівку у сумі 206 тис. доларів США та 140 тис. гривень, а також комп’ютерну техніку, носії інформації і чорнову документацію, що свідчать про протиправну діяльність. Наразі тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.

Інша цікава інформація від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області:

Протягом січня-травня 2015 року підприємці сплатили до держбюджету понад 4,1 млрд. грн. єдиного податку

З початку 2015 року платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету понад 4,1 млрд. грн.. єдиного податку. З них у травні сплачено майже 987 млн. грн. У розрізі категорій платників, фізичні особи–підприємці протягом 5 місяців поточного року спрямували до бюджету 2 852 млн. грн. даного податку, що на 562,5 млн. грн.  більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у травні – 669,7 млн. грн. Травневі надходження також перевищили минулорічний показник на 200,1 млн. грн. У свою чергу юридичні особи – «спрощенці» з початку року спрямували до держбюджету 1 289,4 млн. грн. єдиного податку, з яких 317,2 млн. грн. сплачено у травні. Серед них платниками третьої групи у січні – травні поточного року сплачено 957,6 млн. грн. єдиного податку, з яких у травні – 250,8 млн. грн. Щодо четвертої групи платників податків – юридичних осіб, то ними протягом 5 місяців поточного року сплачено до державного бюджету 332,7 млн. грн. єдиного податку. Травневі надходження складають 66,4 млн. грн. Нагадуємо, що з 1 січня 2015 року ставка податку для третьої групи  платників податків – юридичних осіб складає 2% доходу (при сплаті ПДВ) або 4% (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку) та скасовано обмеження щодо кількості найманих робітників. 

Засідання колегії ДФС: результати надходжень до бюджету

Підсумки роботи територіальних органів ДФС за січень–травень 2015 року та завдання щодо забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів розглядалися під час розширеного засідання колегії ДФС за участі керівників структурних підрозділів відомства, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу з обслуговування великих платників та митниць. Незважаючи на важкі умови виконання бюджетних призначень, протягом перших п’яти місяців поточного року до зведеного бюджету забезпечено 220,2 млрд. грн. платежів, що на 54,0 млрд. грн.  перевищує надходження відповідного періоду минулого року. Таких показників вдалося досягти завдяки проведенню заходів з детінізації економіки, зокрема, ліквідації податкових ям, ефективному відпрацюванню ризикових операцій суб’єктів господарювання, протидії маніпулюванню зі звітністю недобросовісними платниками, упередженню незаконного бюджетного відшкодування. «Ми повинні зруйнувати звичку деяких підприємців працювати за схемами ухилення від оподаткування та використовувати фіктивний кредит з ПДВ, в іншому випадку увага контролюючих органів до їх діяльності буде тільки посилюватись. Також ми сподіваємось, що запровадження системи електронного адміністрування ПДВ зніме більшість існуючих проблемних питань з цим податком», - наголосив Голова ДФС України Роман Насіров. Тільки у травні цього року оперативними підрозділами ДФС упереджено заведення в реальний сектор економіки 4,3 млрд. грн. фіктивного податкового кредиту. Загалом, з початку року оперативними підрозділами припинена протиправна діяльність 31 «конвертаційного центру». Обсяг проконвертованих цими центрами коштів перевищив 8,8 млрд. грн., завдяки чому сума недонадходжень податків до бюджету склала майже 1,4 млрд. грн. За цей період виявлено 1,6 тис. підприємств реального сектору економіки, які скористались послугами «конвертаційних центрів». Крім того, з  незаконного обігу з початку року вилучено товарів на суму майже 600 млн. грн. Серед резервів забезпечення виконання бюджетних призначень у ІІ півріччі 2015 року керівники ДФС називають посилення заходів з детінізації економіки, зокрема, ліквідація схем ухилення від сплати податкових та митних платежів.

Роман Насіров представив проект інституційної реформи ДФС

Про зміни у підході до управління, підвищення ефективності податкового та митного контролю, впровадження дієвої системи адміністрування податків, знищення корупції та відновлення довіри суспільства до ДФС та податкових ініціатив Уряду, - про це йшлося під час презентації Головою ДФС Романом Насіровим проекту інституційної реформи відомства. У заході, якій відбувся у режимі відео-селектору з територіальними органами ДФС, взяли участь Прем’єр-Міністр України, члени Уряду, керівники структурних підрозділів ДФС та представники ЗМІ. «Основне, що в нас є на меті – це підвищити ефективність діяльності фіскального органу, запровадити дійсно дієву систему адміністрування податків, спростити процедуру сплати податків та вибудувати реально довірчі відносини з платниками податків, з бізнесом, з фізичними особами», - зазначив Роман Насіров під час детальної презентації проекту. Головними завданнями реформи відомства Голова ДФС визначив: - поліпшення процесу адміністрування податків, у т.ч. створення автоматизованих систем, інтелектуального адміністрування, вдосконалення механізмів апеляційного оскарження та стягнення податкового боргу; - забезпечення наповнення бюджету для виконанням державою своїх функцій, у т.ч. виконання показників доходів, визначених Законом України «Про Державний бюджет»; - боротьбу з корупцією. Найближчим часом відбудеться оптимізація й структури ДФС. Її планується побудувати за функціональним принципом, оптимізувати штатну чисельність, інтегрувати податкові  та митні органи на регіональному рівні. Буде збільшено кількість місць отримання платниками сервісних послуг, впроваджуватимуться нові електронні сервіси.

Здача в оренду майна принесла до бюджету близько 120 млн. гривень

Про це під час спілкування зі ЗМІ розповіла заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Харківській області Ірина Васильєва. За словами фахівця, за минулорічну здачу в оренду майна податки з доходів сплатили 205 тисяч громадян. Загальна сума сплаченого податку, що надійшла до бюджету та була задекларована в поточному році склала близько 120 млн. гривень. При цьому, лише понад тисячі жителів Харківщини здавали в оренду майно іншим громадянам. Всі інші – здають в оренду майно юридичним особам та підприємцям. «Якщо людина здає в оренду іншому громадянину, то податок з цього своєрідного пасивного доходу повинен сплачувати той, хто здає майно в оренду. В іншому випадку – податок утримується та сплачується податковим агентом, що винаймає майно в оренду», - відзначає фахівець. У відомстві також відзначають, що з метою встановлення осіб, які отримують доходи від надання майна в оренду, органами фіскальної служби використовуються різноманітні бази даних об’єктів нерухомості, проводиться моніторинг рекламних оголошень в ЗМІ, мережі Інтернет, перевіряються звернення громадян.

На роздрібну торгівлю пивом потрібна ліцензія

Згідно з нормами Закону України від 28 грудня 2014 року № 71- VII з 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв. Крім того, згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону N 481  від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Таким чином, суб'єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно з 1 липня 2015 отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов'язковим обладнанням місця торгівлі РРО. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб'єкта господарювання. А у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень цих РРО (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби. При цьому місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Враховуючи наведене, хоча платники другої групи і мають право до кінця 2015 року здійснювати господарську діяльність без застосування РРО, але у випадку роздрібної торгівлі пивом встановити касові апарати їм необхідно вже з 1 липня 2015 року.

Начальник Харківської митниці ДФС Валерій Остапчук зустрівся з представниками Громадської ради

Зустріч пройшла у форматі «круглого столу», під час якого представники Громадської ради при ДФС у Харківській області мали змогу поспілкуватися особисто з очільником регіональної митниці Валерієм Остапчуком  та обмінятися думками і пропозиціями щодо подальших шляхів співпраці. Присутні жваво обговорювали питання детінізації «сірого імпорту» та нюанси митного оформлення товарів. Під час діалогу керівник митниці висловив своє бачення розвитку взаємовідносин у подальшому та відзначив, що сьогодні питання співпраці з представниками громадськості набувають особливого актуального значення, адже тільки враховуючи побажання та пропозиції  представників суспільних кіл можливо досягти ефективного результату у побудуванні робочих  відносин з платниками податків. 

Майже 9 мільярдів гривень склав внесок Харківщини до бюджету України

Як повідомили в Головному управлінні ДФС у Харківській області, це на 3,1 млрд. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Темп росту збору платежів до відповідного періоду минулого року склав 158,0 %. Зокрема, до Державного бюджету, повідомили у фіскальному відомстві, за січень - червень ц.р. мобілізовано 6, 0 млрд. грн., що на 2,9 млрд. грн. або в 1,9 рази більше ніж за січень – червень минулого року. В той же час до Місцевих бюджетів з початку року надійшло майже 2,6 млрд. грн., що на 11,4 % або на 260,4 млн. грн. більше минулорічного показника. У червні 2015 року до бюджетів усіх рівнів надійшло 1,4 млрд. грн. податків та зборів. Це на 420,3 млн. грн. більше ніж за аналогічний період 2014 року. Додатково надійшло 209,9 млн.грн. Темп росту збору платежів склав 143,3 %. Зокрема, червневі надходження до Місцевих бюджетів склали 438,1 млн. гривень. Додатково отримано 60,0 млн. гривень. Також податківці повідомили і про надходження вагомого бюджетоутворюючого податку місцевого бюджету – податку на доходи фізичних осіб. З початку року його надходження склали майже 1, 4 млрд.грн. Як зазначає в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області Сергій Яковлев, головна задача на сьогодні – створити нормальні комфортні умови для платників податків. Зручний сервіс. Щоб платник прийшов в інспекцію і не відчув жодних незручностей. При цьому у відомстві підкреслюють, що поряд з тим, максимальна увага з боку податківців буде приділена також тим платникам, які навмисно ухиляються від оподаткування та використовують у своїй діяльності «тіньові» схеми. Такій протиправній діяльності буде виставлено надійний заслін, попереджають в податковій службі.

Протягом січня - травня 2015 року Контакт-центром ДФС надано 589 тис. відповідей на запитання платників

З початку поточного року Контакт-центр Державної фіскальної служби України відповів на 589 тис. запитань суб`єктів господарювання та громадян. Більшість відповідей, а саме 568 тис., було надано телефоном. Також відповіді надавались електронною поштою та факсом – 18,8 тис. відповідей. Крім того 2,2 тис. відповідей було надано з використанням автовідповідача. Найбільше суб`єктів господарювання та громадяни цікавили питання оподаткування податком на додану вартість, сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та оподаткування прибутку підприємств. Для уникнення множинного трактування законодавства та надання заявнику максимально конкретної та повної відповіді використовується База знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання, які виникають у платників податків та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Станом на 1 червня 2015 року База знань налічує 12,9 тис. запитань – відповідей. Протягом звітного періоду за допомогою зазначеного ресурсу платникам податків було надано 327 письмових консультацій. Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному веб – порталі ДФС у розділі «Запитання – відповіді» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу. Тому, у будь – який зручний час, відвідувачі порталу можуть самостійно знайти відповіді на питання, що їх цікавлять. З початку 2015 року цією послугою скористалося 1 103,4 тис. клієнтів офіційного веб – порталу ДФС.

Система електронного адміністрування ПДВ запущена на постійній основі (оновлено)

01.07.2015 з 00 годин систему електронного адміністрування ПДВ (далі СЕА) переведено з тестового режиму в звичайний. Станом на 01.07.2015 у формулу додано показник «сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців» на суму 7,35 млрд.грн по 153 тисячах платниках. На 13 годину 01.07.2015 в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 220 тисяч податкових накладних та 11 тисяч розрахунків коригування на суму ПДВ 950 млн.грн., 757 митних декларацій на суму ПДВ 108,6 млн.грн., 707 операцій поповнення ПДВ рахунків на суму 169 млн. грн. Система працює в штатному режимі. Слідкуйте за оновленням інформації.

Терміни подання податкової декларації та сплати туристичного збору

Відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу. Форма податкової декларації туристичного збору затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.13 № 866 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.14 за № 141/24918. Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Розділу ІІ ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Згідно з п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Розділу ХІІ ПКУ сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходжденям податкових агентів. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Розділу ІІ ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Відповідальність платників за порушення правил сплати податків

З урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71), пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) визначена відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату (перерахування) податків. У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

З 1 липня набувають чинності зміни до податкового законодавства

Західна ОДПІ м. Харкова нагадує платникам, що з 1 липня 2015 року набувають чинності ряд змін до податкового законодавства. Пиво з вмістом етилового спирту від 0,5% відноситься до алкогольних напоїв. Відповідні зміни внесені Законом №71-VIII до Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами». Отже,  продавцям пива необхідно подбати про ліцензію на роздрібну торгівлю. При відсутності у суб’єкта господарювання ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв передбачено штраф у розмірі  17 тис. грн. Ще одне нововведення стосується електронного адміністрування ПДВ. Електронне адміністрування ПДВ запроваджується поетапно: – до 1 липня 2015 року – у тестовому режимі, щоб надати змогу платникам податку та контролюючим органам адаптуватись до нових правил адміністрування податку, а з 1 липня 2015 року – запрацює на постійній основі. Система електронного адміністрування ПДВ має на меті знизити ризики формування фіктивного кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, зменшить вплив людського фактору та сприятиме зменшенню рівня корупції.

Продукція оборонного призначення звільнена від оподаткування ввізним митом та ПДВ

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України та п. 32 підр. 2 розд. XX Податкового кодексу України звільняється від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість продукція оборонного призначення, визначена такою згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення», що класифікується за наведеними у цих положеннях товарними групами, позиціями та підкатегоріями згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) при ввезенні її на митну територію України та постачанні на митній території України. Пунктом 4¹ розд. XXI Митного кодексу України та п. 32 підр. 2 розд. XX Податкового кодексу України визначено товари, які звільняються від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість на період проведення антитерористичної операції та (або) запровадження воєнного стану (спеціальні засоби індивідуального захисту, що класифікуються у відповідних товарних під категоріях; відповідні лікарські засоби та медичні вироби тощо). Для здійснення митного оформлення спеціальних засобів індивідуального захисту, бронежилетів, ниток та тканин для виготовлення бронежилетів зі звільненням від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість в документах, які подаються до митного оформлення, має бути підтвердження, що вказані товари ввозяться на митну територію України для правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону для використання в оборонних цілях при проведенні антитерористичної операції та/або при запровадженні воєнного стану. Поряд з цим, відповідно до п. 41 розд. XXI Митного кодексу України та п. 32 підр. 2 розд. XX Податкового кодексу України, обсяги ввезення лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, а також перелік та обсяги ввезення лікарських засобів та медичних виробів без їх державної реєстрації та дозвільних документів визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, оскільки перелік та обсяги ввезення лікарських засобів та медичних виробів без їх державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості їх ввезення, Кабінетом Міністрів України на сьогодні не визначені, такі товари не звільняються від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість.

Набула чинності постанова уряду, якою затверджено порядок повідомлення фіскальних органів про прийняття працівника на роботу

Як повідомлялося раніше, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 затверджено «Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Документ опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр»  №115 від 27 червня 2015 р. Про це повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області. Відтепер повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови КМУ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: - засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; - на паперових носія разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як застосовувати пільги зі сплати земельного податку?

Плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, з 01 січня 2015 року належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Відповідно до статті 284 Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно чи тимчасово проживають на відповідній території. Тож, якщо рішення органів місцевого самоврядування стосовно встановлення пільг зі сплати земельного податку прийнято, таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

Сплата ЄСВ у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, що обрала спрощену систему оподаткування

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування. Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Підпунктом 2 п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), визначено, що фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Розмір єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, складає 34,7% суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст.7 Закону № 2464). Мінімальний розмір єдиного внеску визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) (п. 5 частини першої ст.1 Закону № 2464). Слід зазначити, що Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону № 2464, відповідно до яких зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб-підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абзац сьомий частини першої ст. 5 Закону № 2464). Отже, фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, нараховують та сплачують єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць, в якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності в розмірі, який визначають самостійно, але не менше мінімального страхового внеску.

Про порядок реєстрації податкових накладних з 1 липня 2015 року

Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку на додану вартість(далі – ПДВ) автоматично збільшується розмір суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців або 4 квартали. Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців або 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Цей перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком. Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.2015 автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу. На суму такого збільшення: - зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від’ємного значення, задекларована у звітному періоді; - помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

Центр обслуговування платників податків Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області

Адреса Центру обслуговування платників (ЦОП): 61064, м. Харків, вул. Клапцова, 25.

Графік роботи ЦОП: понеділок, середа, п’ятниця: з 9.00 до 18.00, вівторок, четвер: з 9.00 до 20.00 та субота: з 9.00-16.00. Неділя вихідний день. Організацію відвідування платниками ЦОП та інформування керівництва про виникнення проблемних ситуацій здійснюють консультанти-модератори (відділ обслуговування платників податків): 734-91-31. Комплекс послуг, які надаються через центр обслуговування платників Західної ОДПІ м. Харкова, включає: - надання адміністративних послуг; - надання консультаційних послуг; - надання інформаційних послуг; - приймання звітності; - приймання вхідної кореспонденції. У першому залі ЦОП Західної ОДПІ розташовано робоче місце для консультанта–модератора (вікно №1), який надає допомогу, консультує платників податків, залучає у разі необхідності відповідних фахівців структурних підрозділів ОДПІ. Усі працівники ЦОП відповідно до компетенції дотримуються вимог, затверджених ГУ Міндоходів, зокрема: - етики поведінки державного службовця; - культури спілкування; - мають охайний зовнішній вигляд (одягнені у формений одяг та носять відповідні бейджі); - володіють знанням з питань податкового та іншого законодавства; - надають допомогу, консультують платників податків з питань податкового законодавства. В ЦОП розміщена поштова скриньки для заповнених анкет, побажань, питань, листів тощо (зворотний зв'язок). За 6 місяців 2015 року до ЦОП Західної ОДПІ м. Харкова звернулось 78878 платників (у тому числу надано 7590 адміністративних послуг). Центр обслуговування платників податків Західної ОДПІ м. Харкова працює відповідно до вимог наказів Міністерства доходів і зборів України від 30.09.2013 № 519 «Про затвердження Концепції та документів для забезпечення ефективної організації роботи з надання адміністративних послуг та сервісів центрами обслуговування платників».

Звіт щодо звернень громадян які звернулись на сервіс „Пульс” до Західної ОДПІ м. Харкова.

Станом на 01.07.2015 року на сервіс „Пульс” Західної ОДПІ м. Харкова надійшло 24 звернення (6 - безпосередньо до Західної ОДПІ та 18 - до ГУ ДФС у Харківській області), що на 12 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (2014 рік – 12 звернень).

Інформація надійшла від громадян – 3, від юридичних осіб – 17 та від ФОП – 4, анонімних звернень не було.

Платники податків звертались на сервіс „Пульс” з питань:

- щодо звітності та реєстрації накладних (активація договору) – 8 (33,3%);

-  контрольно–перевірочна робота – 5 (20,8%);

- відмова у видачі свідоцтва платника ПДВ – 4 (16,6%);

- щодо податкової звітності (декларації про майновий стан і доходи) – 2 (8,3%);

- щодо отримання довідки про доходи як ФОП – 1 (4,2%);

- реєстрація та облік платників податків (відмова у взятті на облік розрахункового рахунку у стадії ліквідації) – 1 (4,2%);

- податковий борг – 1 (4,2%);

- ліквідація ФОП – 1 (4,2%);

- щодо адміністрування ПДВ – 1 (4,2%).

Щодо корупційних дії працівників Західної ОДПІ м. Харкова звернень не надходило. Усі звернення, які надійшли на розгляд до Західної ОДПІ м. Харкова розглянуто з дотриманням вимог наказу ДФС України від 13.01.2015 року № 6 «Про опрацювання інформації, що надходить на сервіс «Пульс».

Як правильно оформити звернення? 

Відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян" у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

В який термін розглядається звернення? 

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Чи можливо для вирішення одного й того ж питання звернутись колективно?

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

 На яку адресу звертатися з письмовим зверненням до Західної ОДПІ м. Харкова?

Нарочно - 61064, м. Харків, вул. Клапцова, 25 (Центр обслуговування платників податків Західної ОДПІ м. Харкова – канцелярія - 3 та 4 вікно). Через поштове відділення - 61052, м. Харків, вул.. Карла Маркса, 30 (Західна ОДПІ м. Харкова)

Як потрапити на особистий прийом до начальника та заступників начальника Західної ОДПІ м. Харкова?

Попередній запис на особистий прийом до керівництва Західної ОДПІ м. Харкова проводиться відділом обслуговування платників податків не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати прийому у визначений графіком день (особисто або за телефоном). Телефон: 734-91-31. Особистий прийом громадян начальника та заступників начальника Західної ОДПІ м. Харкова проводиться у приймальні громадян (адреса: м. Харків, вул. Карла Маркса, 30, кім. 1) у визначені графіком дні.

Звіт про надходження до Західної ОДПІ м. Харкова звернень громадян

За 6 місяців 2015 року до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надійшло 24 письмових звернення громадян, що на 6 звернень більше, ніж за відповідний період 2014 року (18),  усі заяви - 24 (100%).

У письмових зверненнях порушувались наступні питання:

- інформація про ухилення від сплати податків – 8 звернень (33,3% від загальної кількості звернень);

- податок з доходів фізичних осіб – 7 звернень (29,2 % від загальної кількості звернень);

- контрольно – перевірочна робота – 5 звернень (20,8 % від загальної кількості звернень);

- військовий збір – 2 звернення (8,3 % від загальної кількості звернень);

- реєстрація та облік платників податків – 1 звернення ((4,2 % від загальної кількості звернень);

- єдиний податок для суб`єктів підприємницької діяльності – 1 звернення (4,2 % від загальної кількості звернень).

Найбільша кількість звернень (8 звернень)  надійшло від громадян стосовно інформації про ухилення від сплати податків та податку з доходів фізичних осіб (7 звернень).

Відповіді на звернення надані з дотриманням термінів, визначених ст. 7 та 20 Закону України від 02.10.96 № 393/96–ВР „Про звернення громадян”.

Протягом січня – червня 2015 року повторних, неодноразових звернень та скарг до Західної ОДПІ м. Харкова не надходило.

Значна увага приділяється створенню належних умов для прийому громадян.

У січні – червні 2015 року бажаючих потрапити на прийом до керівництва Західної ОДПІ м. Харкова серед громадян 1 особа – ФО – підприємець з питання контрольно - перевірочної роботи.

Прийом здійснювала в.о. начальника західної ОДПІ м. Харкова.

Звернень від жінок, яким  присвоєно  почесне  звання України „Мати-героїня,”  інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв Радянського Союзу та Героїв України, ветеранів війни та праці, інвалідів, непрацездатних осіб, а також осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС, багатодітних сімей, одиноких матерів та інших громадян, які потребують соціального захисту – не надходило.

Доступ до публічної інформації

Метою Закону України «Про доступ до публічної інформації» є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За 6 місяців 2015  року фахівці Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області розглянули  20 запитів на доступ до публічної інформації

За 6 місяців поточного року правом отримати відомості, що знаходяться у володінні Державної фіскальної служби, скористались: юридичні особи -  10 (50 %) та громадяни - 10 (50%).

За типом надходження запити  на публічну інформацію надходили: поштою  - 20 запитів (100%).

Запитувачі  зверталися з наступних питань:

- контрольно - перевірочна робота – 6 (30%);

- податкова звітність з ПДВ – 3 (15%);

- з питання надання документів фінансового стану третій особі – 3 (15%);

- надання інформації, щодо майна, доходах, витратах та зобов’язаннях фінансового характеру керівника Західної ОДПІ – 2 (10%);

- щодо взяття/зняття на облік – 2 (10%);

- єдиний соціальний внесок – 1 (5%);

- податок на доходи з фізичних осіб – 1 (5%);

- військовий збір – 1 (5%);

- акцизний податок – 1(5%).

Всі запити розглянуто у строк 5 робочих днів згідно статті 20 Закону України „Про доступ до публічної інформації".

До Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області запит на інформацію може бути поданий:

на поштову адресу: 61064, м. Харків, вул. Клапцова, 25

на електронну адресу: COPP_35@ukr.net

по факсу: (057) 777-08-98

по телефону (057) 734-91-31 .

безпосередньо відділу обслуговування платників податків до Західної ОДПІ м. Харкова  ГУ Міндоходів у Харківській області щодня з 9.00 до 18.00, у п’ятницю з 9.00 до 16 год.45 хвилин, кабінет 218а.

Запит повинен містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Як слід діяти, якщо лист містить і запит на інформацію, і звернення щодо надання роз’яснення (розгляду скарги тощо)?

Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» запит – це «прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні». Тобто Закон не визначає запит як окремий документ, натомість розглядає його як набір даних для отримання публічної інформації у відповідь. Закон України «Про звернення громадян» визначає звернення громадян як викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Законодавство України не забороняє поєднувати в одному листі запит на інформацію та звернення. Відповідно, кожен із згаданих законів зобов’язує розглянути і запит, і звернення, застосовуючи різні процедури. У подібних випадках часто виникає проблема коректної індексації такого документа: Типова інструкція з діловодства передбачає одноразовість реєстрації документів, і під час передачі зареєстрованого документа від одного структурного підрозділу до іншого новий реєстраційний індекс на ньому не проставляється. Проте, звертаємо увагу, що ця Інструкція є типовою, і розпорядник інформації може з урахуванням власної специфіки модифікувати її положення. Наприклад, за Інструкцією необхідно проставляти комбінований індекс на документі, підготовленому кількома установами: «…реєстраційний індекс включає індекси кожної з цих установ, які проставляються через правобічну похилу риску». Розпорядник може запровадити у себе реєстрацію комбінованих документів за допомогою комбінованих індексів, що містять ідентифікуючі елементи як запиту, так і звернення. Отже, лист, який містить і запит на інформацію, і звернення, у відповідних частинах і за відповідними процедурами має бути розглянутий і як запит, і як звернення.

Чи повинні запити державних органів розглядатися відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»?

Як зазначено в Законі України «Про доступ до публічної інформації», сфера його дії «не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій….». Крім того, запитувачі інформації в Законі визначені як «фізичні, юридичні особи об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень». Виходячи з цього вимоги державних органів та інших суб’єктів владних повноважень не можуть розглядатися за процедурою розгляду запитів згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації». У таких випадках мають застосовуватися норми законодавства, що регулює статус і компетенцію відповідного суб’єкта владних повноважень. Отже, запити державних органів, інших суб’єктів владних повноважень не можуть надсилатися і розглядатися згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Хто є розпорядником інформації в розумінні Закону України „Про доступ до публічної інформації”?

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає розпорядниками інформації передусім суб’єктів владних повноважень. За Законом суб’єктами владних повноважень є державні органи (одноособові та колегіальні), органи місцевого самоврядування (місцеві ради та виконавчі органи рад), органи влади АРК, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства й рішення яких є обов’язковими (наприклад, цільові позабюджетні страхові фонди, Аудиторська палата, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, органи суддівського самоврядування). Поняття «владні управлінські функції» у законодавстві не розкрито, але з огляду на граматичне тлумачення управління – це визначення обов’язкового для інших суб’єктів алгоритму діяльності. Також необхідною ознакою суб’єкта владних повноважень є наявність у нього закріпленої в законодавстві компетенції здійснювати управління (що й робить відповідну управлінську функцію владною). Слід звернути увагу, що у Законі до поняття суб’єкта владних повноважень не включено посадових або службових осіб (розпорядниками, зокрема, не є народні депутати України, депутати місцевих рад, сільський, селищний, міський голова, судді, прокурори). Водночас, розпорядниками інформації є одноособові владні органи (Президент України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини), хоча вони можуть покласти забезпечення доступу до інформації на допоміжні органи. Суб’єкти владних повноважень є розпорядниками щодо всієї інформації, якою  вони володіють. У частині інформації про використання бюджетних коштів розпорядниками інформації є юридичні особи, які отримували бюджетні кошти (бюджетні установи та інші безпосередні отримувачі коштів з державного або місцевого бюджету). У частині інформації про виконання делегованих повноважень суб’єктів владних повноважень – особи,  що виконують такі делеговані повноваження. У частині суспільно необхідної інформації – розпорядники, що володіють такою інформацією. Делеговані повноваження являють собою делеговану суб’єктом владних повноважень частину його компетенції, за реалізацією якою відповідною особою він зберігає  контроль. Зокрема, до них належать: особи, яким делеговано повноваження з надання  соціальних послуг; передано управління об’єктами держвласності; саморегулівні організації фінансових установ, яким повноваження делеговано національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг; саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку, яким повноваження делеговано національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; бюро технічної інвентаризації; органи самоорганізації населення; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. У частині інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них – суб’єкти господарювання, що займають домінуюче становище на ринку, є природними монополіями або володіють спеціальними чи виключними правами (на ведення якогось виду господарської діяльності: наприклад, розробка надр, надання фінансових послуг).

Відповідальність, яка передбачена за порушення ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

Відповідно до ст. 3 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон) Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. Статтею 5 Закону визначено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента. Враховуючи викладене, резиденти у разі порушення строку, протягом якого куплена на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом не використана за призначенням, позитивну курсову різницю, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляють до Державного бюджету України, а негативну курсову різницю відносять на результати господарської діяльності. Крім того, банки за порушення порядку та умов торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України несуть відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Про нарахування та сплату фізичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку у встановленому порядку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України). Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України (п. 54.5 ст. 54 цього Кодексу). Відповідно до пп. «а» пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Дії суб’єктів господарювання у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України. Згідно з п. 129.7. ст. 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення. Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку. Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Керівник фіскальної служби Харківщини Сергій Яковлев узяв участь в заходах з нагоди Дня Конституції України

Урочиста церемонія покладання квітів з нагоди 19-річниці Конституції України  відбулась біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. Квіти до підніжжя пам’ятника поклали керівництво Харківської обласної державної адміністрації, обласної та міської ради, представники територіальних органів міністерств і відомств України в регіоні, представники дипломатичних установ, духовенства області, об’єднань громадян та студентської молоді. Багато харків’ян з родинами, дітьми також зібралися біля Кобзаря, щоб відсвяткувати річницю прийняття найважливішого Документу нашої Держави, яким закріплено принципи демократії, рівності і верховенства права.

Міністерство фінансів України провело зустріч з керівництвом ринків

26 червня 2015 року заступник Міністра фінансів України Олена Макеєва організувала зустріч з керівництвом українських ринків. На зустрічі були також присутні Андрій Журжій, перший заступник голови комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, представники ДФС України та Міністерства фінансів. Метою зустрічі стало обговорення питань щодо застосування РРО для платників податків,  які здійснюють продаж товарів на ринках та дрібно-роздрібну торгівлю через засоби пересувної мережі. За результатами проведеної в Міністерстві фінансів України наради з представниками ринків повідомляємо. Відповідно до п. 296.10. статті 296 Податкового кодексу України не застосовують реєстратори розрахункових операцій: - платники єдиного податку І групи; - платники єдиного податку ІІ і ІІІ груп (фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність на ринках та продаж товарів дрібно-роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. Водночас нагадуємо, що платники, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від місця здійснення діяльності, в тому числі й на ринках. Слід звернути увагу, що відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПА, Держстандарту від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок - це територія для здійснення торгівельної діяльності, яка утримується суб’єктом господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. За інформацією, отриманою від територіальних підрозділів ДФС, в Україні обліковується 1663 суб’єкти господарювання, які заявляють себе як ринки, із лише 740 суб’єктів з них надали документи, які підтверджують їхнє право на організацію ринкової торгівлі. З метою уникнення непорозумінь з підприємцями, які здійснюють діяльність на ринках, звертаємо увагу адміністрацій ринків на необхідність документального підтвердження статусу ринку (цільового призначення земельної ділянки) у відповідності до вимог законодавства шляхом подачі копій відповідних документів до органів ДФС України за місцем реєстрації платників, які утримують ринки, – до 1 серпня 2015 року. З метою забезпечення інформування суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на ринках, просимо адміністрації ринків невідкладно довести зазначену інформацію до відома підприємців.

Задекларовані суми ПДВ враховуються виключно у зменшення суми податку

Якщо у платника податку станом на  1 липня 2015 року наявні суми переплат та за результатами звітного періоду червень 2015 року /II квартал 2015 року платник декларує суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 декларації 0110), або суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 декларації 0110) чи платник податку декларує відсутність показників, що відображаються у розділі  III декларації, то суми переплат станом на 1 липня 2015 року переносяться платником до рядка 20.2. декларації 0110 наступного звітного (податкового) періоду (липень 2015 року/III квартал 2015 року). Така сума може бути врахована виключно у зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. У цьому випадку, після подання платником декларації 0110 за червень 2015 року/II квартал 2015 року, суми переплат автоматично списуються контролюючим органом з інтегрованої картки платника податку  та є погашеними. Довідково: лист ДФС України від 22.06.2015 ркоу № 22408/7/99-99-19-03-01-17 "Про податок на додану вартість".

Чи потрібно суб'єкту господарювання зберігати якісь документи при використанні РРО?

Обов’язково. Суб’єкти господарювання зобов'язані: - зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснені його ремонту або у разі тимчасово, але не більше 72 годин, виключення електроенергії; - у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; - друкувати Х-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства; - зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копій.

Про відповідальність за ненадання відомостей до Державного реєстру фізичних осіб

Законом України від 24.10.2013 № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» було внесено зміни до Податкового кодексу стосовно застосування штрафних санкцій за неподання або порушення строку подання фізичними особами до контролюючих органів відомостей про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Внесеними змінами встановлено, що до 1 січня 2016 року не застосовуються штрафні санкції за неподання або порушення строку подання фізичними особами до контролюючих органів відомостей про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. При цьому, слід відмітити, що Закон набрав чинності з 1 січня 2014 року. 

«Спрощенці» - пенсіонери та інваліди звільняються від сплати єдиного внеску

Фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування, яка набула право на пенсію за віком, або є інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу звільняється від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина 4 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). Місяць, в якому платник єдиного податку набув право на пенсію за віком або статусу інваліда, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок у розмірі, що визначається платником самостійно, але не менше мінімального страхового внеску. Таким чином, зазначена особа звільняється від сплати за себе єдиного внеску з місяця, що настає за датою призначення платнику пенсії. Фізична особа - підприємець платник єдиного податку повідомляє орган ДФС про набуття статусу пенсіонера або інваліда шляхом подання письмової заяви довільної форми із відповідними підтверджуючими документами, а саме: копія пенсійного посвідчення та/або копія довідки з акта огляду в медіко - соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. В подальшому такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Грошові забезпечення учасників АТО звільнятимуться від сплати військового збору

Верховною Радою України прийнято проект Закону України від 2 червня 2015 року №2980 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування та стягнення військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції», яким тимчасово, на час проведення антитерористичної операції, пропонується звільнити від оподаткування доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на період її проведення. Особливості обліку осіб, щодо яких не застосовується стягнення військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції будуть здійснюватись у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Даний закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Станом на 30 червня 2015 року документ знаходиться на підписі у Президента.

Особливості справляння акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

Платниками акцизного податку є суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. Що стосується спрощенців, то згідно абзацу 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин). Отже, платники єдиного податку першої - третьої груп можуть отримати ліцензію на роздрібну торгівлю пивом за умови наявності реєстратора розрахункових операцій та ліцензії. Платники акцизного податку мають обов’язок щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду подавати податкову декларацію до органів ДФС за місцем розташування пунктів продажу таких товарів. Форму Декларації акцизного податку та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року N 14. Сплачується акцизний податок до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації, що передбачено пунктом 222.3 статті 222 Податкового Кодексу. Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Об'єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені статтями 213 та 214 розділу VI Податкового Кодексу. Перелік підакцизних товарів (продукції) та розмір ставок акцизного податку встановлено статтею 215 розділу VI Податкового Кодексу. Звертаємо увагу, що згідно змін до Податкового Кодексу, з 01.07.2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв.

Інформацію стосовно бізнес-партнерів можна отримати на офіційному веб - порталі ДФС України

На офіційному веб - порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) функціонує банер «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці веб - порталу. Зокрема, для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або його назву.

Електронні сервіси платникам податків

Західна ОДПІ нагадує, що на офіційному веб - порталі Державної фіскальної служби України розміщено перелік електронних сервісів, які неодмінно стануть у пригоді платникам податків. Так платники, які мають ключі електронного цифрового підпису, можуть скористатися «Електронним кабінетом платника», який забезпечує користувачам: можливість подання податкової звітності в режимі реального часу; перегляд податкової звітності;  доступ до інформації про стан розрахунків з бюджетом. Платники також можуть використати корисну інформацію наступних електронних сервісів: - сервіс «ЗІР», який допоможе розібратися у податковому законодавстві, дозволить здійснювати пошук інформації по певному податку; - сервіс «Пульс» гарантує платнику послуги з оперативного вирішення проблемних питань. Номер цілодобової телефонної лінії сервісу «Пульс» ДФС України для клієнтів податкової та митниці: (044) 284-00-07; - сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою; - сервіси «Реєстр платників ПДВ» та «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» допоможуть дізнатися про те, чи є дійсним свідоцтво ПДВ контрагента, дату початку дії свідоцтва, а також інформацію про анулювання реєстрації платника ПДВ та інші. Нагадуємо, що на веб-портал ДФС України можна «зайти» за посиланням http:// sfs.gov.ua.

Сервіс «Пульс»

Західна ОДПІ м. Харкова нагадує, що сервіс «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників податкової безпосередньо керівництву служби. Завдяки «Пульсу» представники бізнесу, в тому числі і суб’єкти ЗЕД, мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність співробітників Державної фіскальної служби керівництво відомства та оперативно вирішити суперечливі питання, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю й митного оформлення. Номер цілодобової телефонної лінії «Пульс»: (044) 284-00-07.

Яка головна мета створення сервісу «Пульс»?

Це антикорупційний сервіс для платників податків, який запроваджений з метою створення сприятливих умов для провадження ними підприємницької діяльності. Телефонна лінія «Пульс» створена для забезпечення оперативного реагування на інформацію від громадян та суб’єктів господарювання про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС. Посадові особи підприємств, а також пересічні громадяни можуть зателефонувати на «гарячу лінію» за номером (044) 284-00-07 і висловити свої пропозиції та побажання щодо проблемних питань роботи податківців.

В якому режимі працює сервіс «Пульс»?

На сьогоднішній день «Пульс» працює в режимі швидкої допомоги платникам, адже це гарантований двосторонній зв’язок. Звернення платників приймаються з понеділка по п`ятницю з 8:00 до 20:00, а у неробочий час можна залишити її на інтерактивний відповідач. Інформація негайно передається для опрацювання і результати її розгляду повідомляються абоненту невідкладно або протягом 1-3 робочих днів.

З якими питаннями можна звертатися на гарячу лінію «Пульс»?

Абонент має змогу звертатись на сервіс «Пульс» з питань щодо:

-  протиправних дій працівників у ході проведення перевірки суб`єкта господарювання;

- недоліків у роботі органів ДФС, а саме: некоректне спілкування працівників з клієнтами щодо отримання довідок, щодо роботи Центрів обслуговування платників, щодо режиму і порядку роботи податкової інспекції тощо;

- проблем при реєстрації чи поновлення платником ПДВ;

- проблем при поданні звітності;

- корупційних дій;

- інших неправомірних дій або бездіяльності працівників ДФС.

Інформаційно-комунікаційний відділ  Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області